Дыхание последней любви - Кипелов

Пустыня в тебе свернулась кольцами змеи,

За каждым твоим движеньем пристально следит.

Разбитый хрусталь иллюзий не склеить, не собрать,

Тепло так легко уходит, его не удержать.

Твой ангел тебя не слышит – сколько ни зови,

Без веры, ты как без ветра парусник в ночи.

Твой голос разнесся эхом и затих вдали,

Одна, под безмолвным небом, в центре всей Земли.

Боже, дай ей силы, все преодолеть,

Дай душе бескрылой снова ввысь взлететь.

Быстротечны дни, - мы наполним их

Дыханьем последней любви.

Я знаю, как беспощадна и цинична жизнь,

Все то, что в тебе звучало, больше не звучит.

Я смог бы твоей надежды вновь зажечь огонь,

Навстречу летящей искре лишь подставь ладонь!

Боже, дай ей силы, все преодолеть,

Дай душе бескрылой снова ввысь взлететь.

Быстротечны дни, - мы наполним их

Дыханьем последней любви.

Там, на той стороне судьбы,

Нет разлук, нет печали.

Станем прежними я и ты,

Чтоб начать все сначала.

Боже, дай ей силы, все преодолеть,

Дай душе бескрылой снова ввысь взлететь.

Быстротечны дни, - мы наполним их

Дыханьем последней любви.

Пустеля в тобі згорнулася кільцями змії,

За кожним твоїм рухом пильно стежить.

Розбитий кришталь ілюзій не склеїти, не зібрати,

Тепло так легко виходить, його не втримати.

Твій ангел тебе не чує – скільки не клич,

Без віри, ти, як без вітру, вітрильник у ночі.

Твій голос рознісся луною і затих вдалині,

Одна, під безмовним небом, у центрі всієї Землі.

Боже, дай їй сили, все подолати,

Дай душі безкрилої знову вгору злетіти.

Швидкоплинні дні, - ми наповнимо їх

Диханням останнього кохання.

Я знаю, як жорстоке і цинічне життя,

Все те, що в тобі звучало, не звучить більше.

Я зміг би твоєї надії знову запалити вогонь,

Назустріч іскрі, що летить, лише підставь долоню!

Боже, дай їй сили, все подолати,

Дай душі безкрилої знову вгору злетіти.

Швидкоплинні дні, - ми наповнимо їх

Диханням останнього кохання.

Там, на тому боці долі,

Немає розлуки, немає смутку.

Станьмо колишніми я і ти,

Щоб почати все спочатку.

Боже, дай їй сили, все подолати,

Дай душі безкрилої знову вгору злетіти.

Швидкоплинні дні, - ми наповнимо їх

Диханням останнього кохання.