Моя свобода - Сергей Маврин

На войне свобод

Цари идут в расход,

Здесь каждый сам себе судья и Бог.

Здесь свободны врать,

Там истину искать,

И все свободны в праве умирать.

Здесь свободны знать,

Как закрывать глаза

На боль чужую, чей виновник сам.

Там свободны быть

Холстом идей чужих

И продавать себя удобной лжи.

Лети, душа моя, на свет,

Лети на волю.

Моя свобода - это миф,

Мечта рабов.

Мы столько слов

О ней роняем поневоле,

Танцуя в кандалах

Иллюзий, грез и снов.

Здесь свободны греть

На душах сотни змей,

Надеясь стать от этого сильней.

Там вольны бежать

От снега и дождя,

Их смысл жизни сохранить себя.

Я так устал от страха,

Обид и миражей

Сомненья словно плаха

Надежд в душе моей.

На війні свобод

Царі йдуть у витрату,

Тут кожен сам собі суддя та Бог.

Тут вільні брехати,

Там істину шукати,

І всі вільні у праві вмирати.

Тут вільні знати

Як заплющувати очі

На біль чужий, чий винуватець сам.

Там вільні бути

Полотном ідей чужих

І продавати себе зручній брехні.

Лети, душа моя, на світ,

Лети на волю.

Моя свобода – це міф,

Мрія рабів.

Ми стільки слів

Про неї кидаємо мимоволі,

Танцюючи в кайданах

Ілюзій, мрій та снів.

Тут вільні гріти

На душах сотні змій,

Сподіваючись стати від цього сильнішим.

Там вільні тікати

Від снігу та дощу,

Їхній сенс життя зберегти себе.

Я так втомився від страху,

Образ і міражів

Сумніви немов плаха

Надій у душі моїй.