Мне хватит сил - Сергей Маврин

Вечное небо тает в глазах,

В россыпи звёзд догорят откровения.

Страшно не падать, страшно летать,

После полёта больнее падение.

Время бесстрастно чертит круги

На миражах, что казались нам целями.

Но в нашей власти делать шаги,

В верность которых мы искренне верили.

Вихри безудержных бурь

Точат камни.

Камни, что тянут ко дну

Или слагают ступень.

Каждый проходит свой круг потерь,

Свой путь ошибок и свой круг отчаянья.

Важно запомнить, где-то есть дверь

К новым свершениям и достояниям.

Вихри безудержных бурь

Точат камни.

Камни, что тянут ко дну

Или слагают ступень.

Где пелену облаков

Свет прожигает насквозь,

Я начинаю с нуля.

Мне хватит сил

На месте шрамов видеть крылья.

Я начинаю с нуля,

Солнцем на нитях дождя

Пусть заиграет печаль.

Мне хватит сил

Свои надежды сделать былью.

Где пелену облаков

Свет прожигает насквозь,

Я начинаю с нуля.

Мне хватит сил

На месте шрамов видеть крылья.

Я начинаю с нуля,

Солнцем на нитях дождя

Пусть заиграет печаль.

Мне хватит сил

Свои надежды сделать былью.

Вечное небо тает в глазах,

В россыпи звёзд догорят откровения.

Страшно не падать, страшно летать,

Только полет этот стоил падения.

Вічне небо тане в очах,

У розсипи зірок догорять одкровення.

Страшно не падати, страшно літати,

Після польоту болючіше падіння.

Час безпристрасно креслить кола

На міражах, що здавались нам цілями.

Але в нашій владі робити кроки

У вірність яких ми щиро вірили.

Вихори нестримних бур

Точать каміння.

Камені, що тягнуть на дно

Або складають щабель.

Кожен проходить своє коло втрат,

Свій шлях помилок та своє коло відчаю.

Важливо запам'ятати, десь є двері

До нових звершень та надбань.

Вихори нестримних бур

Точать каміння.

Камені, що тягнуть на дно

Або складають щабель.

Де пелену хмар

Світло пропалює наскрізь,

Я починаю з нуля.

Мені вистачить сил

На місці шрамів бачити крила.

Я починаю з нуля,

Сонцем на нитках дощу

Нехай заграє смуток.

Мені вистачить сил

Свої надії зробити буллю.

Де пелену хмар

Світло пропалює наскрізь,

Я починаю з нуля.

Мені вистачить сил

На місці шрамів бачити крила.

Я починаю з нуля,

Сонцем на нитках дощу

Нехай заграє смуток.

Мені вистачить сил

Свої надії зробити буллю.

Вічне небо тане в очах,

У розсипи зірок догорять одкровення.

Страшно не падати, страшно літати,

Тільки цей політ коштував падіння.