Дальше горизонт - Сергей Маврин

В глазах горят осколки сна,

И тает снегом пыль у ног.

Перед зарёй ночь так темна,

Что звёзды меркнут между строк.

Не перечесть моих дорог

И перекрёстков за спиной,

Мне был отрадой яд тревог,

Мне был наградой путь домой.

И пусть всё дальше горизонт.

Мелькают дни и города.

Цена любых высот -

Пустые зеркала.

Моя вера как маяк,

Как путеводная звезда.

Не вечна боль открытых ран.

Я помню это наизусть.

Перед зарёй плотней туман,

Перед зарёй виднее суть.

В неуспокоенной душе

Нет места милости богов.

Для страха ты всегда - мишень,

И нет сильней него врагов.

И пусть всё дальше горизонт.

Мелькают дни и города.

Цена любых высот -

Пустые зеркала.

Моя вера как маяк,

Как путеводная звезда.

И стёкла неба всё темней

От пепла выжженных надежд.

И все труднее в этой мгле

Очередной пройти рубеж.

Хранитель судеб прячет боль

На дне почти бесцветных глаз,

Когда становится звездой

На небе больше вместо нас.

И где-то тоньше станет мрак.

Пусть будет так, да будет так.

Пусть в такт секундам бьётся пульс

Вдоль неисхоженных путей.

Я точно помню верный курс,

Я возвращаюсь на заре.

И пусть всё дальше горизонт.

Мелькают дни и города.

Цена любых высот -

Пустые зеркала.

Моя вера как маяк,

Как путеводная звезда.

В очах горять уламки сну,

І тане снігом пилюка біля ніг.

Перед зорею ніч така темна,

Що зірки тьмяніють між рядками.

Не перерахувати моїх доріг

І перехрестя за спиною,

Мені був відрадою отрута тривог,

Мені був нагородою шлях додому.

І нехай все далі обрій.

Миготять дні та міста.

Ціна будь-яких висот -

Порожні дзеркала.

Моя віра як маяк,

Як дороговказна зірка.

Не вічний біль відкритих ран.

Я пам'ятаю це напам'ять.

Перед зорею щільніше туман,

Перед зорею видніша суть.

У невгамовній душі

Немає місця милості богів.

Для страху ти завжди - ціль,

І немає сильнішого за нього ворогів.

І нехай все далі обрій.

Миготять дні та міста.

Ціна будь-яких висот -

Порожні дзеркала.

Моя віра як маяк,

Як дороговказна зірка.

І стекла неба все темніші

Від попелу випалених надій.

І все важче в цій темряві

Ще один пройти кордон.

Зберігач доль ховає біль

На дні майже безбарвних очей,

Коли стає зіркою

На небі більше замість нас.

І десь тонше стане темрява.

Хай буде так, та буде так.

Нехай у такт секундам б'ється пульс

Вздовж невід'ємних шляхів.

Я точно пам'ятаю вірний курс

Я повертаюся на зорі.

І нехай все далі обрій.

Миготять дні та міста.

Ціна будь-яких висот -

Порожні дзеркала.

Моя віра як маяк,

Як дороговказна зірка.