Mimisbrunn - Moonsorrow

Joka ilta saman tuvan kuistilla

Vanhus istuu, laulaa vanhaa laulua

Sanat saarnin oksilta tuuleen lentävät

Puun tuon tarinan muistaa enää hän

Kolmen maailman rajalla

Juuret maassa kaiken lähteellä

Kurkottaa jätti iäinen ain' taivaaseen

Lehvänsä suojelevat

Tietoa varjelevat

Viisautta veden maanalaisen

Saapui pihaan kerran vieras ihminen

Toi mukanaan mies laulun aavikon

Pian saapui kylään myös vieras uskonto

Luojansa moni siihen paikkaan unohti

Kolmen maailman rajalla

Juuret maassa kaiken lähteellä

Kurkottaa jätti iäinen ain' taivaaseen

Aika alkaa ennen aikaa

Tuhat tarinaa vailla kertojaa

Kohtalot oikukkaat ihmisten

Kerran saneltiin tässä

Laki jumalten korkeuksista

Jokaiseen maailmaan ehti

Joet uomiinsa jäätyneet

Toisaalla ruokkivat maata

Siitä joillekin tuli Helvetti

Käärmeitä Täynnänsä

Maan äidin povella kasvoi

Elon järkähtämätön tuva

Voimansa ammensi viisaudesta

Ajasta aikaan unohtuneesta

Lehvänsä suojelivat

Tietoa varjelivat

Saa ilta hilhaisella juistilla

Ei vanhus jaksa tulla enää laulamaan

Vehreä saarnin oksilta pois on karissut

Muiston viimeisenkin polttaa aurinko

Kolmen maailman rajalla

Lehdet maassa kaiken lähteellä

Liekehtii hätti iäinen

Щовечора на ганку однієї кімнати

Старий сидить, співає стару пісню

Слова летять з гілок проповіді на вітер

Він уже не пам’ятає тієї історії про дерево

На межі трьох світів

Коріння в землі – джерело всього

Досягнувши залишив вічний рай

Їх листя захищені

Захист інформації

Мудрість підземної води

Одного разу на подвір’я зайшов незнайомець

Він привіз із собою чоловіка, який співав у пустелі

Невдовзі в село прийшла чужорідна релігія

Багато його творців забули про те місце

На межі трьох світів

Коріння в землі – джерело всього

Досягнувши залишив вічний рай

Час починається раніше часу

Тисяча оповідань без оповідачів

Долі примхливих людей

Колись тут продиктовано

Закон висот богів

Для кожного світу був час

Річки замерзли

В іншому місці вони годують землю

Для деяких це стало пеклом

Змії повні

У матері виросла груди

Непохитна хатина життя

Він черпав силу з мудрості

Час від часу забувається

Їх листя були захищені

Інформацію охороняли

Проведіть вечір за тихим ковтком

Старий вже не може прийти співати

Зелений попіл з гілок обрізають

Пам'ять про останнє пале сонце

На межі трьох світів

Листя в землі біля джерела всього

Полум'я в лиху