Köyliönjärven jäällä (Pakanavedet II) - Moonsorrow

Saapui hän, sanansaattaja käännytetyn kansan

Totuuttansa opettamaan meille vääräuskoisille

Uhattuna kirvestänsä teroittamaan talonpoika —

Puolesta metsien, järvien, säästyneiden veljiensä

(voittajansa)

Korvansa kavaluudelle ymmärtämättömät antoivat;

Lalli näki orjan taivaan ja katseensa sokaisi

Pian kirveensä harhailijan yön sydämessä yllätti

Oli veriselle järven jäälle päättyvä ristin taival…

«Vaan pian rantautui lännestä satoja laivoja

Tuhansia heitä, jotka saapuivat piispaa kostamaan

Lukuisten vuosien kuluessa

Tahtonaan nöyryyden juurruttaminen viimeiseen pakanakansaan

He sääliä tuntematta mursivat sitkeän vastarinnan

Voimallisilla aseillaan

Viimeisin pyhimyksensä Henrik alttarille nostatettiin

Ja verityö, suomalaisten tukahdutettu vapauden huuto

Pakotettiin häpeään.»

(kohtalonsa)

Niin anastettiin kunnia sankarilta rohkealta

Mieheltä rehelliseltä, suoraselkäiseltä

Valheilla he kansamme uskoonsa pakottivat

Vaan jäätä järven Köyliön he eivät murtaa saata

Він прибув, посланець навернених людей

Його правді навчати нас єретики

Погрожував сокирою загострити селянина -

Від імені лісів, озер, пощадили братів

(переможець)

Невіруючі віддали свої вуха до лукавства;

Лаллі побачив раба в небі, і його погляд засліпив

Незабаром його сокира здивувала мандрівника в серці ночі

Це було небо хреста, що закінчується на кривавому льоду озера…

«Але незабаром із заходу висадилися сотні кораблів

Тисячі тих, хто прибув помститися за єпископа

За роки

Його воля полягає в тому, щоб прищепити смирення своїм останнім язичникам

Не відчуваючи жалю, вони зламали завзятий опір

З його потужною зброєю

Його останній святий Генріх був вознесений на вівтар

І кров, придушений крик свободи фінів

Вимушений соромитися».

(доля)

Так честь вкрали у героя хоробрих

Людина чесна, пряма

Брехнею примусили наш народ до віри

Але лід озера Койліон вони не розбивають, щоб дістатися