Raunioilla - Moonsorrow

Kuun viel varttuessa

Kulki kuiskaus pll veen kaukaa

Aallot levotonna livt

Vasten sateen pieksem rantaa

Kauan hiljaisia lienneet

Salot alla pohjoisen taivaan

Vain yksininen vire tuulen soi

Keihs karhunkaatajan

Maassa saaliin vierell vartoi

Vaiti suurta laivaa saapuvaa

Ei kukaan tiennyt nhd sarastukseen

Ja piv laski taas

Kuulkaa huuto korppien

Halki taivaiden

Nin saapuu tuho jumalten

Maailmaamme

On tullut se aika jolloin auringon pyr

Veren vuodatuksesta katkeaa

Liput kauniit liehuen

Airut rantakiville astuu

He miekoin meit tervehtivt

Vapaudesta puhua saavat

Loimet vieraat yllns

Puiseen ristiin veriveli tarttuu

Hn suden mahdin mielii taltuttaa

Keihs karhunkaatajan

Vastaan krmekielt nyt nousee

Ja iskee lpi kurjan sydmen

Vaan eivt sankarit en nouse raunioille

Ja laulumme tuuli vie

Kuulkaa suru metsien

Halki aikojen

On pyht kivet kaadettu

Ja kansa voipunut

Valtaa kuoleman sylist

Uhmaa ters vlkkyen

Tuoni ksiss jumalten

Maine miehen ikuinen

Jo syttyvt nuo soihdut, ne ruumiit krventvt

Ja syyttmien sielut tuomitaan

Kuinka riistvt he jumalat nyt viereltmme

Vaikenevat tuhannet edess murhaajan

Kirveenkuva rinnalla

Karhun lailla taistellen

Ukon voima sydmess

Viel kaatuu viimeinen

Under the growing moon

There drifte

Як місяць ще росте

По воді здалеку пройшов шепіт

Хвилі неспокійного лівт

Ми обіграли пляж від дощу

Довго мовчав

Салот під північним небом

Лише єдина мелодія вітру дзвенить

Носій ведмедя Keihs

На землі біля улову охороняється

Безшумний великий корабель прибуває

Ніхто не знав nhd для світанку

І знову настав день

Почути крик воронів

Через небо

Так настає знищення богів

Наш світ

Настав час сонця

Кровотеча зупиняється

Квитки красиво пурхають

Весла ступають на пляжні камені

Вони вітають нас з мечами

Вони можуть говорити про свободу

Перекручені гості нагорі

Дерев’яний хрест застряг кровним братом

Він любить приборкати силу вовка

Носій ведмедя Keihs

Проти krmekielt зараз піднімається

І вражає жалюгідне серце

Але герої не піднімаються до руїн

І вітер нашого співу бере вітер

Чути горе лісів

Крізь віки

Там насипають ставкове каміння

І народ ослаб

Сила в обіймах смерті

Заперечувати ters блимання

Це один із богів

Репутація людини назавжди

Ті смолоскипи вже запалені, ті тіла горять

І душі обвинувачених будуть засуджені

Як вони тепер позбавляють богів нашої сторони

Тиша перед тисячами вбивць

Зображення сокири поруч

Б'ється, як ведмідь

Сидмес влади Уко

Останній виходить з ладу

Під зростаючим місяцем

Там дрейф