Romance de José Etxailarena - Marea

Escap de la cama,

Con lo bien que estaba con tus besos de canela en rama,

Con tu sol que rezuma como si fuera espuma,

Pero va, preparad la escombrera,

Que me enciendo y ruedo muy flamenco por las escaleras,

Como un soplo de cierzo, tal que una enredadera.

Este nio nunca va a llegar a n,

Se murmuran entre todos al pasar

Y es que me aspiro la vida en tres cals,

La primera le pega fuego al colchn,

La segunda gira todas las veletas,

La tercera va arrasando las cunetas de mi corazn.

Y entra el amor, flaco y mojao,

Como una raspa de pescao

Como un beso puesto al trasluz,

Y de su mano llegas tu, con tu pelo como el betn,

Como un piropo bien tirao,

Es como salir de la trena,

Aunque cuando estoy contigo corra el vino tinto por mis venas

Y salir de tu ombligo no merezca la pena,

Pa qu?

Pa encontrarme perdo?,

Pa rodar como ruedan al mar las piedritas del rio?

Pa encontrarme a tu mundo?,… Pa eso ya tengo el mo Este nio se nos va a descalabrar

Se murmuran entre todos al pasar

Y es que me meto la vida en tres cals,

La primera se atrinchera en un rincn,

La segunda me va haciendo menos dao,

La tercera est subiendo los peldaos de mi corazn.

Y entra el amor, flaco y mojao,

Como una raspa de pescao

Como un beso puesto al trasluz,

Y de su mano llegas tu, con tu pelo como el betn,

Como un piropo bien tirao,

No hay romance ni flor que supuren amor viviendo en un florero,

No se pueden regar con agita con sal las matas de romero,

Morirn sin razn, casi igual que el olor de los invernaderos,

Los tallos de verdad no se deben quebrar… No…

втекти з ліжка,

Як добре я був із твоїми поцілунками з палички кориці,

З твоїм сонцем, що сочиться, як піна,

Але йди, приготуй смітник,

Що я вмикаю і скочу дуже фламенко по сходах,

Як вітер віє, як лоза.

Цей малюк ніколи не добереться до н,

Вони шепочуться один одному, проходячи

І це те, що я висмоктую своє життя за три калорії,

Перший підпалює матрац,

Другий обертає всі флюгери,

Третій підмітає жолоби мого серця.

І входить любов, худа й мокра,

Як риб'яча кістка

Як поцілунок, піднесений до світла,

І з його руки ти прийдеш з волоссям, як крем для взуття,

Як добре кинутий комплімент,

Це як вийти з поїзда,

Хоча, коли я з тобою, червоне вино тече по моїх жилах

І вилазити з пупка не варто,

для чого?

Знати себе загубленим?

Покотитися, як камінчики річки котяться в море?

Знайти свій світ?,... Для того я вже маю свій. Ця дитина нас розпаде

Вони шепочуться один одному, проходячи

І це те, що я поклав своє життя в три липи,

Перший окопається в кутку,

Другий завдає мені менше шкоди,

Третій — піднятися по сходинках мого серця.

І входить любов, худа й мокра,

Як риб'яча кістка

Як поцілунок, піднесений до світла,

І з його руки ти прийдеш з волоссям, як крем для взуття,

Як добре кинутий комплімент,

Немає романтики чи квітки, які люблять гнійники жити у вазі,

Кущі розмарину не можна поливати коктейлями з сіллю,

Вони загинуть без причини, майже як запах теплиць,

Справжні стебла не треба ламати... Ні...