La rueca - Marea

Compadre, se cansó la mula de la noria

y el espejito de sentirse tan opaco,

el lapicero de comerse las historias,

el calabobos de las nubes de tabaco,

y al bufón se le tuerce la risa con cada amuleto,

se cansó de esperar a su sueño despierto,

¿mi sueño donde está?, durmiendo la tajá,

que se ha pinchado con la rueca en el baño de un bar,

que no es titiritero, ni perro cortijero,

ni la cigarra ni la hormiga le han dejado entrar,

lo mando pa' lo oscuro y ya le pueden dar

bien por el culo a los fantasmas de la soledad,

me bastan cuarenta duros de felicidad.

La boca se cansó de lengua de madera,

los peces viejos de desenredar anczuelos,

cada petacho de tapar besos a ciegas,

los trasquilones de dormirse entre tu pelo,

y los charcos se aburren de dar puñaladas al cielo,

las mañanas de hablarnos con el papo lleno,

¿mi sueño donde está?, durmiendo la tajá,

que se ha pinchado con la rueca en el baño de un bar,

que no es titiritero, ni perro cortijero,

ni la cigarra ni la hormiga le han dejado entrar,

lo mando pa' lo oscuro y ya le pueden dar

bien por el culo a los fantasmas de la soledad,

me bastan cuarenta duros de felicidad.

Y si me canso de vender los perdigones

te cuento las pecas, reparto manteca y colchones

A los mesías que vienen a ver

como me canso de embestir los corazones,

Y cada plazuela me cambia la piel por cartones,

que me cambian la cara a su vez.

¿mi sueño donde está?, durmiendo la tajá,

que se ha pinchado con la rueca en el baño de un bar,

que no es titiritero, ni perro cortijero,

ni la cigarra ni la hormiga le han dejado entrar,

lo mando pa' lo oscuro y ya le pueden dar

bien por el culo a los fantasmas de la soledad,

me bastan cuarenta duros de felicidad.

Компадре, мул з колесом огляду втомився

і маленьке дзеркало відчуття такого непрозорого,

ручка, щоб з'їсти історії,

калабобо з тютюнових хмар,

і сміх блазна крутиться з кожним амулетом,

він втомився чекати своєї мрії,

де моя мрія?, спить таджа,

який коловся прядкою у ванній бару,

хто не ляльковод і не придворний собака,

ні коник, ні мураха не впустили його,

Я посилаю його в темряву, і вони можуть його віддати

до дупи до привидів самотності,

Для мене вистачить сорока песо щастя.

Уста набрид дерев'яний язик,

стара риба з розплутування гачків,

кожна пляма покривала цілує наосліп,

ножиці засинання у вашому волоссі,

і калюжі нудьгують колоти небо,

ранки розмов один з одним із татом повним,

де моя мрія?, спить таджа,

який коловся прядкою у ванній бару,

хто не ляльковод і не придворний собака,

ні коник, ні мураха не впустили його,

Я посилаю його в темряву, і вони можуть його віддати

до дупи до привидів самотності,

Для мене вистачить сорока песо щастя.

А якщо я втомлюся продавати пелети

Я кажу вам веснянки, роздаю масло й матраци

Месіям, які приходять подивитися

як я втомлююся тараняти серця,

І кожен квадратик змінює мою шкіру на картон,

що змінює моє обличчя.

де моя мрія?, спить таджа,

який коловся прядкою у ванній бару,

хто не ляльковод і не придворний собака,

ні коник, ні мураха не впустили його,

Я посилаю його в темряву, і вони можуть його віддати

до дупи до привидів самотності,

Для мене вистачить сорока песо щастя.