Pedimento - Marea

Estoy en el terruño en el que quise y, sin embargo, no

No me apetecen las perdices, dame de beber

Caldito de tu calentura, quiero pura hiel

De ti será mi borrachera

Quiero verte pasear por la Sevilla de Silvio

Mi mano desentrañar picoteando delirios

De punta en blanco dirás: quiero morirme contigo

Seré arcilla en cada cerradura si lo quieres tú

¿por qué dejas la celda abierta?, no quiero saber

Naciendo fuí perdiendo el norte y olvidando el sur

Sin ti será mi desventura

Hoy te invito a zapatear lo que nos cante El Cabrero

A llorar por soleá e inundar el mundo entero

De punta en blanco diré: quisiera envolverte el cielo

Cada noviembre volveré a morder como un pájaro caduco cualquier suelo

Y de pronto aletear hacia el invierno, y en su aliento padecer

Para remontar de nuevo

Vamos a desempolvar los melismas de Molina

Málaga de Tabletom, y en su locura divina

De punta en blanco diré: te voy a entregar mi vida

Nuestra espiga irá a buscar la cava del Agujetas

El coraje engrasará las ruedas de su carreta

De punta en blanco dirá: ¿Dónde fueron los poetas?

Я на тій землі, де хотів і, тим не менш, ні

Я не почуваюся куріпками, дайте мені випити

Бульон твоєї лихоманки, я хочу чистої жовчі

Від тебе буде моє пияцтво

Я хочу побачити, як ти йдеш Севільєю Сільвіо

Моя рука розгадує клювання марення

Дев’яткам скажеш: я хочу з тобою померти

Я буду глиною в кожному замку, якщо ти цього хочеш

чому ти залишаєш камеру відкритою, я не хочу знати

Народившись, я втратив північ і забув південь

Без тебе це буде моє нещастя

Сьогодні я запрошую вас послухати, що співає нам Ель Кабреро

Заплакати por soleá і затопити весь світ

Дев’яткам скажу: я хотів би тобі небо огорнути

Щороку в листопаді я будь-яку землю кусаю, як листяний птах

І раптом махає назустріч зими, і в її подиху страждає

знову піднятися

Давайте зітремося з мелізми Моліни

Малага з Tabletom і в її божественному божевіллі

Я скажу дев’яткам: я віддам тобі своє життя

Наш шип піде шукати Cava del Agujetas

Сміливість змастить колеса вашого візка

В упор скаже: Куди поділися поети?