Me corten la lengua - Marea

Me dijiste «píntame» y pinté una luna

Luna de cuarto menguante con guante de podar

Que con la otra mano agita cacerolas

Con el ruido de las olas que las tiene enamorá

Y lloraste al verla: «imagínate que te pinto yo a ti

Un sol radiante y lo pongo delante pa' cuando no estés»

Que me corten el gaznate si no veo que se baten

Mariposas a tu andar

Si no lloro una bahía cuando estés loca perdía

De conmigo cojear

Te pedí que no me ataras y empezamos

Con los nudos en las manos, los grilletes y el bozal

Que más tarde, cuando el día ya no ejerza

Con la camisa de fuerza nos pondremos a bailar

Y trastabillar entre tanto pie que no sabe trabarnos

Ni sabe quitarnos las llaves del anochecer

Que mala muerte me venga o me rebanen la lengua

Si te quise querer mal

Tú me diste tanta fiebre, yo te di perro por liebre

Y nos quedamos en paz

Que si la noche se estaba encuerando no fue para verme

Lo que quería es cincuenta y la cama ¿con quién?, daba igual

Con troncos viejos que con calaveras, que esconden los dientes

Con dedos largos que nadie les queda para señalar

Con los muñones que escriben derecho en renglones torcidos

Con el olvido que siempre se acuerda de resucitar

Con los relojes que me echan las cuentas y no han entendido

Que no me he rendido, quise fracasar

Que me ronden moscardones al olor de los cajones

Que una vez cerré por ti

Si palpitan cremalleras al compás de primaveras

Que no las quieren abrir

Que se caiga el sol a cachos, y con él el dios borracho

Que te quiso hacer sufrir

Que te echó su mal aliento que yo transformé en cemento

Para hacerte sonreír

Ти сказав мені «намалюй мене», і я намалював місяць

Остання чверть місяця з рукавичкою для обрізки

Це іншою рукою помішує каструлі

З шумом хвиль, який змушує їх закохуватися

А ти заплакав, побачивши її: «Уявіть, що я вас малюю

Сяйве сонце, і я ставлю його перед тобою, коли тебе немає»

Нехай переріжуть мені горло, якщо я не бачу, як вони б’ються

Метелики на вашу прогулянку

Якщо я не буду плакати, коли ти божевільний, я програв

зі мною кульгає

Я попросила вас не зв’язувати мене, і ми почали

З вузлами на руках, кайданами і мордочкою

Це пізніше, коли день уже не тримається

З гамівною сорочкою будемо танцювати

І спіткнутися між стількох ніг, що не знають, як нас замкнути

Він навіть не знає, як забрати ключі від ночі

Ця погана смерть приходить до мене, або вони відрізають мені язика

Якби я сильно хотів тебе любити

Ти дав мені стільки гарячки, я дав тобі собаку за зайця

І ми залишаємося в мирі

Що якщо вночі оголитися, то не бачити мене

Він хотів п’ятдесят і ліжко, з ким? Не важливо

Зі старими стовбурами, що з черепами, що ховають свої зуби

З довгими пальцями нікого не залишилося вказувати

З пеньками, що пишуть прямо по кривих рядках

Із забуттям, що завжди пам’ятає воскреснути

З годинниками, які обчислюють за мене, а вони не зрозуміли

Щоб я не здався, я хотів провалитися

Ці мухи переслідують мене від запаху шухляд

Колись я закрився для тебе

Якщо блискавки пульсують у такт весни

Вони не хочуть їх відкривати

Нехай заходить сонце на шматки, а з ним і п’яний бог

який хотів змусити вас страждати

Що він подарував тобі свій неприємний запах з рота, який я перетворив на цемент

щоб ти посміхнувся