Via Paolo Fabbri 43 - Francesco Guccini

Fra «krapfen» e «boiate» le ore strane son volate

Grasso l’autobus m’insegue lungo il viale

E l’alba è un pugno in faccia verso cui tendo le braccia

Scoppia il mondo fuori porta San Vitale

E in via Petroni si svegliano

Preparano libri e caffè

E io danzo con Snoopy e con Linus

Un tango argentino col caschè!

Se fossi più gatto, se fossi un po' più vagabondo

Vedrei in questo sole, vedrei dentro l’alba e nel mondo

Ma c'è da sporcarsi il vestito e c'è da sgualcire il gilet:

Che mamma mi trovi pulito qui all’alba in via Fabbri 43!

I geni musicali preannunciati dai giornali

Hanno officiato e i sacri versi hanno cantati

Le elettriche impazziscono, sogni e malattie guariscono

Son poeti, santi, taumaturghi e vati:

Con gioia e tremore li seguo

Dal fondo della mia città

Poi chiusa la soglia do sfogo

Alla mia turpe voglia… ascolto Bach!

Se solo affrontassi la mia vita come la morte

Avrei clown, giannizzeri, nani a stupir la tua corte

Ma voci imperiose mi chiamano e devo tornare perchè

Ho un posto da vecchio giullare qui in via Paolo Fabbri 43!

Gli arguti intellettuali trancian pezzi e manuali

Poi stremati fanno cure di cinismo

Son pallidi nei visi e hanno deboli sorrisi

Solo se si parla di strutturalismo

In fondo mi sono simpatici

Da quando ho incontrato Descartes:

Ma pensa se le canzonette

Me le recensisse Roland Barthes!

Se fossi accademico, fossi maestro o dottore

Ti insignirei in toga di quindici lauree ad honorem

Ma a scuola ero scarso in latino e il «pop» non è fatto per me:

Ti diplomerò in canti e in vino qui in via Paolo Fabbri 43!

Jorge Luis Borges mi ha promesso l' altra notte

Di parlar personalmente col «persiano»

Ma il cielo dei poeti è un po' affollato in questi tempi

Forse avrò un posto da usciere o da scrivano:

Dovrò lucidare i suoi specchi

Trascriver quartine a Kayyam

Ma un lauro da genio minore

Per me, sul suo onore, non mancherà…

Se avessi coraggio, se aprissi del tutto le porte

Farei fuochi greci e girandole per la tua fronte

Ma sai cosa io pensi del tempo e lui cosa pensa di me:

Sii saggia com' io son contento qui in via Paolo Fabbri 43!

La piccola infelice si è incontrata con Alice

Ad un summit per il canto popolare

Marinella non c' era, fa la vita in balera

Ed ha altro per la testa a cui pensare:

Ma i miei ubriachi non cambiano

Soltanto ora bevon di più

E «il frate» non certo la smette

Per fare lo speaker in TV

Se fossi poeta, se fossi più bravo e più bello

Avrei nastri e gale francesi per il tuo cappello

Ma anche i miei eroi sono poveri, si chiedono troppi perchè:

Già sbronzi al mattino mi svegliano urlando in via Fabbri 43!

Gli eroi su Kawasaki coi maglioni colorati

Van scialando sulle strade bionde e fretta

Personalmente austero vesto in blu perchè odio il nero

E ho paura anche d' andare in bicicletta:

Scartato alla leva del jet-set

Non piango, ma compro le Clark

Se devo emigrare in America

Come mio nonno, prendo il tram!

Se tutto mi uscisse, se aprissi del tutto i cancelli

Farei con parole ghirlande da ornarti i capelli

Ma madri e morali mi chiudono

Ritorno a giocare da me:

Do un party, con gatti e poeti

Qui all' alba in via Fabbri 43!

Між «крапфеном» і «бояте» пролетіли дивні години

Грассо, автобус їде за мною по проспекту

А світанок — це удар в обличчя, до якого я простягаю руки

Світ спалахує за межами Порта-Сан-Вітале

А на via Petroni вони прокидаються

Вони готують книги та каву

І я танцюю зі Снупі та з Лінусом

Аргентинське танго з кашкою!

Якби я був більше кішкою, якби я був трохи більш бродягою

Я б побачив у цьому сонці, я б побачив світанок і світ всередині

Але плаття має бути брудним, а жилет має бути пом’ятий:

Нехай мама знайде мене чистим тут на світанку на via Fabbri 43!

Музичні генії, анонсовані газетами

Вони служили і співали священні вірші

Електрика божеволіє, мрії та хвороби лікуються

Вони – поети, святі, тауматурги і вати:

З радістю і трепетом ходжу за ними

З низу мого міста

Потім закрив поріг я даю віддушину

На моє потворне бажання... Я слухаю Баха!

Якби я ставився до свого життя як до смерті

Я б мав блазнів, яничарів, карликів, щоб дивувати ваш двір

Але владні голоси кличуть мене, і я змушений повернутися, тому що

Я маю місце як старий блазень тут, на вулиці Паоло Фаббрі, 43!

Дотепні інтелектуали вирізали шматки та посібники

Потім, виснажені, вони приймають лікування цинізму

Їхні обличчя бліді і з легкими усмішками

Тільки якщо ми говоримо про структуралізм

Адже вони мені подобаються

Відколи я зустрів Декарта:

Але подумайте, якщо пісні

Ролан Барт переглянув їх для мене!

Якщо ви були академіком, ви були вчителем чи лікарем

Я вшанував би вас у тозі п’ятнадцятьма почесними ступенями

Але в школі я погано знав латину і «попса» не для мене:

Я закінчу спів і вино тут на via Paolo Fabbri 43!

Хорхе Луїс Борхес пообіцяв мені днями

Поговорити особисто з «персом»

Але на небі поета в ці дні трохи тісно

Можливо, я влаштуюсь конвейером чи переписувачем:

Мені доведеться відполірувати ваші дзеркала

Я буду транскрибувати чотиривірші на Kayyam

Але лавр меншого генія

Для мене, на його честь, він не підведе...

Якби я мав сміливість, якби повністю відчинив двері

Я б розпалював грецькі вогні й крутив їх для твого чола

Але ти знаєш, що я думаю про погоду і що він думає про мене:

Будь мудрим, тому що я щасливий тут, на via Paolo Fabbri 43!

Нещасна маленька дівчинка зустрілася з Алісою

На саміті за народний спів

Маринелли там не було, вона живе своїм життям у танцювальному залі

І він думає про інші речі:

Але мої п’яні не змінюються

Тільки тепер п’ють більше

І «монах» точно не зупиняється

Бути спікером на телебаченні

Якби я був поетом, якби був кращим і красивішим

Я хотів би французькі стрічки та оборки для вашого капелюха

Але навіть мої герої бідні, надто багато дивуються чому:

Вже п’яні вранці будять мене з криком через Fabbri 43!

Герої на Kawasaki з кольоровими светрами

Фургон бігає по вулицях блондинок і поспішає

Особисто я суворий, я одягаюся в синє, тому що ненавиджу чорне

А ще я боюся їздити на велосипеді:

Викидається за допомогою важеля реактивної установки

Я не плачу, але купую Clarks

Якщо мені доведеться емігрувати до Америки

Я, як дідусь, їду на трамвай!

Якби з мене все вийшло, якби я повністю відкрив ворота

Я б зробив гірлянди зі словами, щоб прикрасити твоє волосся

Але матері і моралі мене закривають

Назад, щоб пограти зі мною:

У мене вечірка, з котами та поетами

Тут на світанку на via Fabbri 43!