L'Ubriaco - Francesco Guccini

Appoggiato sulle braccia, dietro al vetro d’un bicchiere

Alza appena un po' la faccia e domanda ancora da bere

I rumori della strada filtran piano alle pareti

Dorme il gatto sulla panca e lo sporco appanna i vetri

Cade il vino nel bicchiere poi nessuno più si muove

E non sai se fuori all’aria ci sia il sole oppur se piove

E quell’uomo si ricorda e per uno scherzo atroce

Quasi il vino gli dà forza, l’illusione gli dà voce

E si alza sulle gambe, sbarra gli occhi e poi traballa

Come con i riflettori sopra il gesto delle braccia…

Ma si ferma all’improvviso e ricade giù a sedere

Torna l’ombra sul suo viso, torna il vino nel bicchiere

E lontano, oltre nel tempo, una folla misteriosa

È scattata tutta in piedi, grida: «Bravo, bene, ancora!»

Son tornati i riflettori sul suo viso e sulle mani

Si alza e accenna ad un inchino per quei pubblici lontani

E più forte tra quei muri quella voce ora si è alzata

E fa tintinnare i vetri e rimbalza sulla strada…

Спираючись на руки, за склянкою склянки

Він трохи піднімає обличчя й просить ще напої

Вуличні шуми повільно пробиваються крізь стіни

Кіт спить на лавці, а бруд затьмарює вікна

Вино падає в келих, і ніхто більше не рухається

І ти не знаєш, чи сонце в повітрі, чи дощ

А той чоловік згадує і за злий жарт

Майже вино додає йому сили, ілюзія дає йому голос

І він встає на ноги, розплющує очі і потім хитається

Як з прожектором над жестом рук...

Але він раптово зупиняється і падає назад, щоб сісти

Тінь повертається до його обличчя, вино повертається в келих

І далеко, поза часом, таємничий натовп

Вона скочила на ноги з криком: «Браво, добре, ще раз!»

Прожектори повернулися на його обличчя та руки

Він встає і киває тим далеким глядачам

І голосніше серед тих стін зараз піднявся той голос

І стукає вікнами і відскакує від дороги...