Due Anni Dopo - Francesco Guccini

Visioni e frasi spezzettate si affacciano di nuovo alla mia mente,

l’inverno e il freddo le han portate, o son cattivi sogni solamente.

Mattino verràe ti porterà

le silouhettes consuete di parvenze;

poi ti sveglierai e ricercherai

di desideri fragili esistenze…

Lo specchio vede un viso noto, ma hai sempre quella solita paura

che un giorno ti rifletta il vuoto oppure che svanisca la figura.

E ancora non sai se vero tu sei

o immagine da specchi raddoppiata;

nei giorni che avrai peròcercherai

l’immagine dai sogni seminata…

L’inverno ha steso le sue mani e nelle strade sfugge ciòche sento.

Son trine bianche e neri rami che cambiano contorno ogni momento.

E ancora non sai come potrai

trovare lungo i muri un' esperienza;

sapere vorrai, ma ti troverai

due anni dopo al punto di partenza…

E senti ancora quelle voci di mezzi amori e mezze vite accanto;

non sai peròse sono vere o sono dentro all' anima soltanto;

nei sogni che hai, sai che canterai

di fiori che galleggiano sull’acqua.

Nei giorni che avrai ti ritroverai

due anni dopo sempre quella faccia…

La la la la…

Знову мені на думку спадають бачення та зламані речення,

зима й холод принесли їх, чи то лише погані сни.

Прийде ранок і забере тебе

звичайні силуети зовнішнього вигляду;

тоді ти прокинешся і шукатимеш

бажання тендітного існування...

Дзеркало бачить знайоме обличчя, але ти завжди відчуваєш той самий страх

що одного разу порожнеча відобразить вас або що фігура зникне.

І ти досі не знаєш, чи правда ти

або подвоєне зображення з дзеркал;

у ті дні, які у вас будуть, ви будете шукати

посіяний образ мрії...

Зима простягла руки, і те, що я чую, вислизає з вулиць.

Це чорно-білі мереживні гілки, які щомиті змінюють обриси.

І ти досі не знаєш, як ти можеш

знайти досвід вздовж стін;

ти захочеш знати, але ти знайдеш себе

через два роки на початковій точці...

І ти досі чуєш ті голоси півкохань і напівжиття поруч із собою;

ти не знаєш, однак, правдиві вони чи лише всередині душі;

у снах ти знаєш, що будеш співати

квітів, що плавають на воді.

У ті дні, які ви матимете, ви знайдете себе

через два роки все ще те обличчя...

Ла-ля-ля-ля...