Il Vecchio E Il Bambino - Francesco Guccini

Un vecchio e un bambino si preser per mano

E andarono insieme incontro alla sera.

La polvere rossa si alzava lontano

E tutto brillava di luce non vera.

L’immensa pianura sembrava arrivare

Fin dove l’occhio di un uomo poteva guardare,

E tutto d’intorno non c’era nessuno

Solo il tetro contorno di torri di fumo.

I due camminavano, il giorno cadeva

Il vecchio parlava e piano piangeva.

Con l’anima assente, con gli occhi bagnati

Seguiva il ricordo di miti passati.

I vecchi subiscon le ingiurie degli anni

Non sanno distinguere il vero dai sogni,

I vecchi non sanno, nel loro pensiero

Distinguer nei sogni il falso dal vero.

E il vecchio diceva, guardando lontano,

''Immagina questo coperto di grano,

Immagina i frutti, immagina i fiori

E pensa alle voci e pensa ai colori.

E in questa pianura fin dove si perde

Crescevano gli alberi e tutto era verde,

Cadeva la pioggia, segnavano i soli

Il ritmo dell’uomo e delle stagioni.''

Il bimbo ristette, lo sguardo era triste,

E gli occhi guardavano cose mai viste,

E poi disse al vecchio con voce sognante

''Mi piaccion le fiabe, raccontane altre

Старий і дитина взялися за руки

І пішли вони разом на зустріч увечері.

Червоний пил піднявся

І все сяяло неправдивим світлом.

Здавалося, настала величезна рівнина

Наскільки сягало людське око,

А навколо нікого не було

Лише похмурі обриси димових веж.

Удвох йшли, день наставав

Старий говорив і тихо плакав.

З відсутньою душею, з мокрими очима

Далі йшла пам’ять про минулі міфи.

Старі страждають від руйнувань років

Вони не можуть відрізнити правду від снів,

Старі не знають, у своїх думках

Відрізнити неправду від істини уві сні.

І сказав старий, відводячи погляд:

''Уявіть собі це вкрите зерном,

Уявіть собі фрукти, уявіть квіти

І думати про голоси і думати про кольори.

І в цій рівнині аж губиться

Виросли дерева і все зеленіло,

Дощ йшов, сонечка позначили

Ритм людини і пори року.''

Дитина стояла на місці, погляд був сумний,

І очі дивилися на речі, яких раніше не бачили,

І тоді він мрійливим голосом сказав старому

''Я люблю казки, розповідай іншим