Lui E Lei - Francesco Guccini

Lui e lei s’incontrano nel giorno mentre la città d’attorno sembra nuova.

Lui e lei riscoprono le cose che credevano perdute nella noia.

Tutto il piacere di sentirsi chiedere la propria breve vita,

la frase conosciuta, la storia già narrata.

Lui e lei, a leggere i poeti che nessuno al mondo poi leggerà mai.

Lui e lei, riempire di sospiri lunghe pause di pensieri mentre il suono del

silenzio li accompagna…

Lui e lei s’incontrano d’accordo nel consueto vecchio posto d’ogni giorno.

Lui e lei ritrovano ogni cosa che già il tempo ha ricoperto con la noia.

Ed ogni giorno ormai sentirsi raccontare la storia conosciuta,

la frase risaputa, la propria morta vita.

Lui e lei, a leggere un giornale, camminando lungo il viale verso casa.

Lui e lei, riempire di pensieri, lunghe pause piene d’ira mentre il vuoto del

silenzio li accompagna…

Він і вона зустрічаються вдень, поки навколишнє місто виглядає новим.

Він і вона знову відкривають речі, які, на їхню думку, були втрачені нудьгою.

Всю насолоду від того, що мене просять за твоє коротке життя,

відома фраза, вже розказана історія.

Він і вона, читати поетів, яких ніхто в світі ніколи не прочитає.

Він і вона, наповнюють довгими паузами зітхання думок під час звуку

їх супроводжує тиша...

Він і вона щодня зустрічаються за згодою на звичайному старому місці.

Він і вона заново відкривають все, що час уже вкрив нудьгою.

І кожен день тепер, коли розповідають відому історію,

відома фраза — власне мертве життя.

Він і вона, читаючи газету, йшли дорогою додому.

Він і вона, наповнені думками, довгі паузи, повні гніву, поки порожнеча

їх супроводжує тиша...