Su in collina - Francesco Guccini

Pedro, Cassio ed anche me, quella mattina

Sotto una neve che imbiancava tutto

Dovevamo incontrare su in collina

L’altro compagno, Figl’del Biondo, il Brutto

Il vento era ghiacciato e per la schiena

Sentivamo un gran gelo da tremare

C’era un freddo compagni su in collina

Che non riuscivi neanche a respirare

Andavamo via piano, «E te cammina!»

Perché veloci non potevamo andare

Ma in mano tenevam la carabina

Ci fossero dei crucchi a cui sparare

Era della brigata Il Brutto su in collina

Ad un incrocio forse c’era già

E insieme all’altra stampa clandestina

Doveva consegnarci «l'Unità»

Ma Pedro si è fermato e stralunato

Gridò: «Compagni, mi si gela il cuore

Legato a tutto quel filo spinato

Guardate là che c'è il Brutto, è la che muore»

Non capimmo più niente e di volata

Tutti corremmo su per la stradina

Là c’era il Brutto tutto sfigurato

Dai pugni e i calci di quegl’assassini

Era scalzo, né giacca né camicia

Lungo un filo alla vita e tra le mani

Teneva un’asse di legno e con la scritta

«Questa è la fine di tutti i partigiani»

Dopo avere maledetto e avere pianto

L’abbiamo tolto dal filo spinato

Sotto la neve, compagni, abbiam giurato

Che avrebbero pagato tutto quanto

L’abbiam sepolto là sulla collina

E sulla fossa ci ho messo un bastone

Cassio ha sparato con la carabina

Un saluto da tutto il battaglione

Col cuore stretto siam tornati indietro

Sotto la neve andando, piano piano

Piano sul ghiaccio che sembrava vetro

Piano tenendo stretta l’asse in mano

Quando siamo arrivati su al comando

Ci hanno chiesto: «La stampa clandestina!»

Cassio mostra il cartello in una mano

E Pedro indica un punto su in collina

Il cartello passò di mano in mano

Sotto la neve che cadeva fina

In gran silenzio ogni partigiano

Guardava quel bastone su in collina

Педро, Кассіо і я теж того ранку

Під снігом, що білив усе

Ми мали зустрітися на пагорбах

Інший супутник, Фігльдель Біондо, Потворний

Вітер був морозним і назад

Ми відчули сильний холодок до тремтіння

На горі був холодний товариш

Ти навіть дихати не міг

Ми пішли потихеньку, «А ти ходи!»

Бо ми не могли йти швидко

Але рушницю ми тримали в руках

Були якісь Краути стріляти

Він був із бригади Il Brutto на горі

На перехресті, можливо, воно вже було

І разом з іншою підпільною пресою

Він повинен був дати нам «Єдність»

Але Педро зупинився й приголомшив

Він кричав: «Товариші, у мене серце мерзне

Прив'язаний до всього цього колючого дроту

Подивіться, що Потворний є, це там, що вмирає»

Ми нічого не зрозуміли і на спринті

Ми всі побігли вулицею

Там був потворний весь знівечений

Від ударів руками і ногами тих вбивць

Він був босий, ні піджака, ні сорочки

Уздовж нитки на талії і в руках

Він тримав дерев’яну дошку з написом

«Це кінець усім партизанам»

Після лайок і плачу

Ми зняли його з колючого дроту

Під снігом, товариші, ми присягали

Щоб вони все заплатили

Ми поховали його там, на горі

І я поклав палицю на яму

Кассіо стріляв з рушниці

Вітання від усього батальйону

З напруженим серцем ми повернулися

Під снігом йде, повільно

План на льоду, який був схожий на скло

Піаніно міцно тримає дошку в руці

Коли ми підійшли до команди

У нас запитали: "Підпільна преса!"

Кассіо показує знак в одній руці

І Педро вказує на точку на пагорбі

Знак переходив з рук в руки

Під дрібним снігом

У великій тиші кожен партизан

Він дивився на палицю на пагорбі