Statale 17 - Francesco Guccini

Statale 17, il sole cade a picco

Tre giorni sulla strada, nessuno che mi carichi, nessuno che si fermi

Mentre tu chissà se aspetti me

Mentre qui l’asfalto che si scioglie brucia i tacchi alle mie scarpe

Sono a terra, senza un soldo, chissà mai se arriverò da te…

Statale 17, com'è lunga da far tutta

Romba svelto l’autotreno, questo cielo ancor sereno sembra esplodere d’estate

Mentre tu chissà se pensi a me

Mentre qui mi sento solo al mondo, senza un cane che mi cerchi

Son sudato e sono sporco, chissà mai se arriverò da te…

Statale 17, sembri esplodere di sole

Statale 17, alzo il dito inutilmente

Statale 17, lungo nastro di catrame

La gente bene dorme, sei deserta all’orizzonte

A quest’ora non c'è un cane che mi voglia prender su…

Statale 17, sei triste nella sera

Non alzo più la mano, cammino piano piano sulla strada ormai deserta

Mentre tu chissà se aspetti ancora

Mentre qui la strada che si sperde sembra un letto di cemento

Sono mortalmente stanco, chissà mai se arriverò da te…

Дорога державного значення 17, сонце сідає

Три дні в дорозі, нікому не зарядити, нікому не зупинити

Поки ти, хтозна, чи чекаєш ти мене

Поки тут танучий асфальт обпалює підбори моїх туфель

Я на землі, без копійки, хто знає, чи доберусь до тебе...

Стан 17, скільки часу потрібно, щоб зробити все

Вантажівка швидко реве, це ще чисте небо ніби вибухає влітку

Поки ти, хтозна, думаєш про мене

Тут я почуваюся самотнім у світі, без собаки, що мене шукає

Я спітніла і брудна, хто знає, чи доберуся до тебе...

Стан 17, ти ніби вибухаєш разом із сонцем

Стан 17, дарма палець піднімаю

Стан 17, довга смуга дьогтю

Люди добре сплять, ви безлюдні на горизонті

На даний момент немає собаки, яка б хотіла забрати мене...

Стан 17, ти сумний ввечері

Я вже не піднімаю руку, іду повільно нині безлюдною дорогою

Поки ти, хто знає, чи ти ще чекаєш

Тоді як тут загублена дорога виглядає як бетонне ложе

Я смертельно втомився, хто знає, чи прийду до тебе...