Stagioni - Francesco Guccini

Quanto tempo è passato da quel giorno d’autunno

Di un ottobre avanzato, con il cielo già bruno

Fra sessioni di esami, giorni persi in pigrizia

Giovanili ciarpami, arrivò la notizia…

Ci prese come un pugno, ci gelò di sconforto

Sapere a brutto grugno che Guevara era morto:

In quel giorno d’ottobre, in terra boliviana

Era tradito e perso Ernesto «Che» Guevara…

Si offuscarono i libri, si rabbuiò la stanza

Perché con lui era morta una nostra speranza:

Erano gli anni fatati di miti cantati e di contestazioni

Erano i giorni passati a discutere e a tessere le belle illusioni…

«Che» Guevara era morto, ma ognuno lo credeva

Che con noi il suo pensiero nel mondo rimaneva…

«Che» Guevara era morto, ma ognuno lo credeva

Che con noi il suo pensiero nel mondo rimaneva…

Passarono stagioni, ma continuammo ancora

A mangiare illusioni e verità a ogni ora

Anni di ogni scoperta, anni senza rimpianti:

«Forza Compagni, all’erta, si deve andare avanti!

"

E avanti andammo sempre con le nostre bandiere

E intonandole tutte quelle nostre chimere…

In un giorno d’ottobre, in terra boliviana

Con cento colpi è morto Ernesto «Che» Guevara…

Il terzo mondo piange, ognuno adesso sa

Che «Che» Guevara è morto, mai più ritornerà

Ma qualcosa cambiava, finirono i giorni di quelle emozioni

E rialzaron la testa i nemici di sempre contro le ribellioni…

«Che» Guevara era morto e ognuno lo capiva

Che un eroe si perdeva, che qualcosa finiva…

«Che» Guevara era morto e ognuno lo capiva

Che un eroe si perdeva, che qualcosa finiva…

E qualcosa negli anni terminò per davvero

Cozzando contro gli inganni del vivere giornaliero:

I Compagni di un giorno o partiti o venduti

Sembra si giri attorno a pochi sopravvissuti…

Proprio per questo ora io vorrei ascoltare

Una voce che ancora incominci a cantare:

In un giorno d’ottobre, in terra boliviana

Con cento colpi è morto Ernesto «Che» Guevara…

Il terzo mondo piange, ognuno adesso sa

Che «Che» Guevara è morto, forse non tornerà

Ma voi reazionari tremate, non sono finite le rivoluzioni

E voi, a decine, che usate parole diverse, le stesse prigioni

Da qualche parte un giorno, dove non si saprà

Dove non l’aspettate, il «Che» ritornerà

Da qualche parte un giorno, dove non si saprà

Dove non l’aspettate, il «Che» ritornerà!

Скільки минуло з того осіннього дня

Попереднього жовтня, з уже коричневим небом

Між екзаменаційними сесіями дні, втрачені в ліні

Молодіжний мотлох, новина прийшла...

Взяло нас, як кулак, заморозило від відчаю

Погано знаючи, що Гевара помер:

Того жовтневого дня на болівійській землі

Ернесто «Че» Гевара був зраджений і втрачений ...

Книги стали розмитими, в кімнаті потемніло

Бо з ним померла наша надія:

Це були казкові роки оспіваних міфів і суперечок

Це були дні, проведені в обговоренні та плетінні прекрасних ілюзій...

«Той» Гевара був мертвий, але всі в це повірили

Щоб з нами його думки на світі залишилися...

«Той» Гевара був мертвий, але всі в це повірили

Щоб з нами його думки на світі залишилися...

Минали сезони, але ми продовжували

Їсти ілюзії та істину в будь-який час

Роки кожного відкриття, роки без жалю:

«Давай, товариші, будьте напоготові, треба йти далі!

"

І ми завжди йшли з нашими прапорами

І співають усі ті наші химери...

Жовтневого дня на болівійській землі

Ернесто «Че» Гевара загинув від ста ударів ...

Третій світ плаче, тепер усі знають

Те, що «Че» Гевара помер, він ніколи не повернеться

Але щось змінилося, закінчилися дні тих емоцій

І вороги всіх часів підняли голови проти бунтів...

«Той» Гевара був мертвий, і всі його розуміли

Що герой губився, що щось закінчувалося...

«Той» Гевара був мертвий, і всі його розуміли

Що герой губився, що щось закінчувалося...

І щось за ці роки справді підійшло до кінця

Зіткнення з обманами повсякденного життя:

Супутники дня або відійшли або продалися

Здається, все обертається навколо кількох вижилих...

Саме з цієї причини я хотів би зараз послухати

Голос, який все ще починає співати:

Жовтневого дня на болівійській землі

Ернесто «Че» Гевара загинув від ста ударів ...

Третій світ плаче, тепер усі знають

Той «Че» Гевара мертвий, можливо, він і не повернеться

Але ви, реакціонери, тремтите, революції не закінчилися

А ви, їх десятки, які вживають різні слова, ті самі тюрми

Десь колись, де ти не знатимеш

Куди не чекаєш, «Че» повернеться

Десь колись, де ти не знатимеш

Куди не чекаєш, «Че» повернеться!