Piazza Alimonda - Francesco Guccini

Genova, schiacciata sul mare, sembra cercare

Respiro al largo, verso l’orizzonte.

Genova, repubblicana di cuore, vento di sale,

D’anima forte.

Genova che si perde in centro nei labirintici vecchi carrugi,

Parole antiche e nuove sparate a colpi come da archibugi.

Genova, quella giornata di luglio, d’un caldo torrido

D’Africa nera.

Sfera di sole a piombo, rombo di gente, tesa atmosfera.

Nera o blu l’uniforme, precisi gli ordini, sudore e rabbia

Генуя, розплющена морем, ніби шукає

Я дихаю в море, до горизонту.

Генуя, республіканська в душі, вітер солі,

З сильною душею.

Генуя, що губиться в центрі в лабіринті старих алей,

Старі й нові слова, простріляні ніби з аркебуз.

Генуя, того липневого дня, в пекучу спеку

Чорної Африки.

Свинцева сфера сонця, рев людей, напружена атмосфера.

Уніформа чорна або синя, точні накази, піт і гнів