Le Ragazze Della Notte - Francesco Guccini

Che cosa cercano le ragazze della notte, trucco e toilettes che si spampanano

piano

Come il ghiaccio va in acqua dentro al tumbler squagliandosi col caldo della

mano

E frugano con gli occhi per vedere un viso o un' ombra nell' oscurità

O per trovare qualcuno a cui ripetere le frasi solite di quell' umanità…

Ma chi aspettano le ragazze della notte in quei bar zuppi di alcolici e fiati

Di uomini vocianti che strascinano pacchi di soldi forse male guadagnati

Le vedi appendersi adoranti e innaturali a quei califfi cui io non darei una

lira;

Chissà se sognano vite più normali mentre la notte gira gira gira…

E si mettono a cantare un po' stonate quando qualcuno va a picchiare un piano

Canzoni vecchie, storie disperate, gli amori in rima di un tempo già lontano

E si immedesimano in quelle parole scritte per altre tanto tempo fa

«Bella senz' anima», «Quando tramonta il sole»

«Suona un' armonica», «Ne me quitte pas», «Ne me quitte pas»…

Che cosa dicono le ragazze della notte a quei baristi ruffiani e discreti

Che si chinano preteschi sul bancone per confessare chissà quali segreti

E poi guardano in controluce a un bicchiere e agili danzano versando un liquore;

Quanto da dire e quanto c'è da bere mentre la notte macina le ore…

Oh, come amo le ragazze della notte così simili a me, cosi diverse

Noi passeggeri di treni paralleli, piccoli eroi delle occasioni perse

Anche se so che non ci incontreremo, ma solamente ci guardiamo passare

Anche se so che mai noi ci ameremo con il rimpianto di non poterci amare…

Finchè anche dai vetri affumicati spinge la luce ed entra all' improvviso

E autobus gonfi di sonni arretrati passano ottusi nel mattino intriso

Di edicole che espongono i giornali pieni di fatti che sappiamo già

Di cappucci e brioche e dei normali rumori che ha al mattino una città…

Ma dove vanno le ragazze della notte che all' alba fuggono complice un taxì

Stanche di tanto, piene del rimorso d' avere forse detto troppi sì

Ma lo scacciano presto ed entra in loro solo un filo di spossatezza leggera

Che le accompagnerà lungo il lavoro, che condurrà diritto fino a sera…

Ma chi sono le ragazze della notte…

Чого шукають дівчата ночі, макіяж і туалети, які набухають

поверх

Коли лід потрапляє у воду всередині стакана, тане під впливом тепла

але не

І шукають очима, щоб побачити обличчя чи тінь у темряві

Або знайти когось, щоб повторити звичні фрази того людства...

Але які чекають дівчат ночі в тих барах, залитих духом і подихом

З галасливих чоловіків тягнуть пачки, можливо, погано зароблених грошей

Ви бачите, як вони висять обожнювальними й неприродними для тих халіфів, яким я б не віддав жодного

ліра;

Хто знає, чи мріють вони про більш нормальне життя, поки ніч обертається...

І вони починають співати трохи не в тон, коли хтось йде бити по фортепіано

Старі пісні, відчайдушні історії, римовані кохання давніх-давен

І вони ототожнюються з тими словами, які давно написані для інших

«Красиво без душі», «Коли сонце заходить»

«Грай на губній гармоніці», «Ne me quitte pas», «Ne me quitte pas» ...

Що кажуть дівчата ночі цим сутенерам і стриманим барменам

Претескриптори схиляються над прилавком, щоб зізнатися хтозна в яких таємницях

А потім дивляться на світло на келих і спритно танцюють, наливаючи лікер;

Скільки сказати і скільки випити, поки ніч точить години...

О, як я люблю дівчат ночі, таких схожих на мене, таких різних

Ми, пасажири паралельних поїздів, маленькі герої втрачених можливостей

Хоча я знаю, що ми не зустрінемося, ми просто дивимося один на одного

Хоча я знаю, що ми ніколи не полюбимо один одного з жалем, що не зможемо полюбити один одного...

Поки навіть закопчена склянка не штовхне світло і раптом увійде

І роздуті від сну автобуси проходять нудно в мокрий ранок

Газетні кіоски з газетами, повними фактів, які ми вже знаємо

Про витяжки, круасани і звичайні шуми, які вранці в місті...

Але куди йдуть дівчата ночі, які на світанку втікають завдяки таксі

Втомився від такого, сповнений каяття за те, що, можливо, сказав занадто багато «так».

Але вони це швидко проганяють і в них проникає лише нитка легкого виснаження

Хто супроводжуватиме їх по роботі, яка поведе їх прямо до вечора...

Але хто такі дівчата ночі...