In Morte Di S.F. - Francesco Guccini

Lunga e diritta correva la strada, l’auto veloce correva

la dolce estate era già cominciata vicino lui sorrideva, vicino lui sorrideva…

Forte la mano teneva il volante, forte il motore cantava,

non lo sapevi che c’era la morte quel giorno che ti aspettava, quel giorno che

ti aspettava…

Non lo sapevi che c’era la morte, quando si è giovani è strano

poter pensare che la nostra sorte venga e ci prenda per mano, venga e ci prenda

per mano…

Non lo sapevi, ma cosa hai sentito quando la strada è impazzita,

quando la macchina è uscita di lato e sopra un’altra è finita, e sopra un’altra

è finita…

Non lo sapevi, ma cosa hai pensato quando lo schianto ti ha uccisa,

quando anche il cielo di sopra è crollato, quando la vita è fuggita,

quando la vita è fuggita…

Dopo il silenzio soltanto è regnato tra le lamiere contorte:

sull’autostrada cercavi la vita, ma ti ha incontrato la morte, ma ti ha

incontrato la morte…

Vorrei sapere a che cosa è servito vivere, amare, soffrire,

spendere tutti i tuoi giorni passati se così presto hai dovuto partire,

se presto hai dovuto partire…

Voglio però ricordarti com’eri, pensare che ancora vivi,

voglio pensare che ancora mi ascolti e che come allora sorridi e che come

allora sorridi…

Дорога була довгою і прямою, бігла швидка машина

біля нього вже почалося миле літо, він усміхався, біля нього він усміхався...

Сильна рука тримала кермо, міцний двигун співав,

Хіба ти не знав, що була смерть того дня, який чекав тебе, того дня того

чекав на тебе...

Хіба ти не знав, що була смерть, коли ти молодий, це дивно

вміти думати, що наша доля приходить і бере нас за руку, приходить і бере нас

вручну…

Ти не знав, але що ти відчув, коли дорога збожеволіла,

коли машина вийшла збоку і зверху ще одна закінчена, а зверху ще одна

це кінець…

Ти не знав, але що ти думав, коли аварія вбила тебе,

коли навіть небо вгорі впало, коли життя втекло,

коли життя втекло...

Після тих, хто тільки запанував серед покручених тарілок:

на шосе ти шукав життя, а смерть зустріла тебе, але вона має тебе

зустрів смерть...

Я хотів би знати, яка користь жити, любити, страждати,

Проведи всі минулі дні, якби тобі довелося піти так швидко,

якби тобі треба було скоро піти...

Але я хочу нагадати тобі, як ти був, думати, що ти ще живий,

Мені хочеться думати, що ти все одно мене слухаєш і що як тоді посміхаєшся і що як

тоді посміхнись...