Statale 17 - Francesco Guccini, I Nomadi

Statale 17, il sole cade a picco

Tre giorni sulla strada, nessuno che mi carichi, nessuno che si fermi

Mentre tu chissà se aspetti me

Mentre qui l’asfalto che si scioglie brucia i tacchi alle mie scarpe

Sono a terra, senza un soldo, chissà mai se arriverò da te…

Statale 17, com'è lunga da far tutta

Romba svelto l’autotreno, questo cielo ancor sereno sembra esplodere d’estate

Mentre tu chissà se pensi a me

Mentre qui mi sento solo al mondo, senza un cane che mi cerchi

Son sudato e sono sporco, chissà mai se arriverò da te…

Statale 17, sembri esplodere di sole

Statale 17, alzo il dito inutilmente

Statale 17, lungo nastro di catrame

La gente bene dorme, sei deserta all’orizzonte

A quest’ora non c'è un cane che mi voglia prender su…

Statale 17, sei triste nella sera

Non alzo più la mano, cammino piano piano sulla strada ormai deserta

Mentre tu chissà se aspetti ancora

Mentre qui la strada che si sperde sembra un letto di cemento

Sono mortalmente stanco, chissà mai se arriverò da te…

Державна дорога 17, сонце сідає

Три дні в дорозі, нікому мені зарядити, нікому зупинити

А ти, хтозна, чи чекаєш мене

А тут танучий асфальт обпікає підбори моїх туфель

Я на землі, без копійки, хтозна, чи доберусь до тебе...

Вкажіть 17, скільки часу потрібно, щоб все зробити

Швидко реве вантажівка, це ще чисте небо ніби вибухає влітку

А ти, хто знає, чи думаєш ти про мене

Поки тут я відчуваю себе самотнім у світі, мене не шукає собака

Я спітніла і брудна, хтозна, чи доберуся до тебе...

Штат 17, ти ніби вибухаєш разом із сонцем

Стан 17, даремно піднімаю палець

Стан 17, довга смуга гудрону

Люди сплять спокійно, ви безлюдні на горизонті

У цей час немає собаки, яка б захотіла мене підняти ...

Стан 17, ти ввечері сумуєш

Я вже не піднімаю руку, повільно йду по безлюдній тепер дорозі

А ти, хтозна, чи ти ще чекаєш

А тут загублена дорога схожа на бетонне ложе

Я смертельно втомився, хтозна, чи прийду я до вас ...