Canzone di notte n.4 - Francesco Guccini

Ehi notte, che mi arrivi di soppiatto

Notte senza rumori e senza imprese

Ehi notte, che ti strusci come un gatto

Contro gli angoli più oscuri del paese

Ehi notte, che ti insinui in ogni anfratto

Notte pavanese

Ehi notte, che improvvisa sei discesa

Felina e silenziosa come il lupo

E non permetti difesa né resa

E tutto avvolgi in un mantello cupo

Ehi notte, che mi hai avvinto di sorpresa

Del tuo viluppo

Il fiume Muglia sempre laggiù in fondo

E nel silenzio bevi la sua voce

Racconta questo eterno vagabondo

Storie del viaggio da sorgente a foce

Ma lo interrompe un camion errabondo

Che romba veloce

Ehi notte, che ricalchi l’atmosfera

Svagata e dolce di quando ero bambino

E la battola ritmica sbatteva

In casa giù dai ruoti all’abbaino

E sentivi le macine frusciare dentro il mulino

Ehi notte, quante notti ti ho incontrato

Quando tutti eravamo ancora ignari

Di quel che ci sarebbe capitato

Notti senza traguardi e cellulari

E immortali avevamo forza e fiato

Come corsari

La notte la lasciavi scivolare

E poi svaniva col primo barlume

Età acerba, la gran voglia di andare

A parlare coi boschi e con il fiume

Mentre adesso quel mondo ti scompare

Sotto il bitume

Ehi notte, che sussurri lentamente

Le rime di poeti ormai scordati

Pagine lette a vuoto, tutto e niente

Giorni e ricordi già dimenticati

Chimici giochi erosi dalla mente

Via frantumati

Ehi notte, larga e oscura di altre notti

Rabbiose, fatte a morsi, divorate

Prendendo a gabbo ipocriti e bigotti

Lunghe d’inverno, eterne nelle estati

Chitarra e vino e via come cazzotti

Notti passate

Ma tutto cambia attorno e già lo sai

Ti gira dentro e fuori la tua età

E allora, notte, che mi porterai?

Rimpianto, noia quiete o verità?

O, indifferente a tutto, te ne andrai

Senza pietà?

Notte di stelle a correre nel cielo

O son le nubi che spinte dal vento

Sbatacchiano impazzite come un telo

Che cambia forma e posa ogni momento

E la luna scompare dietro un velo

D’ombra e d’argento

Le poche luci accese sulle coste

Figurano un presepio di maniera

Immagini e animali nelle roste

E voci d’altri tempi e d’altra era

Se di domande accennano risposte

È una preghiera

Ehi notte, che mi lasci immaginare

Fra buio e luci, quando tutto tace

I giorni per la quiete e per lottare

Il tempo di tempesta e di bonacce

Notte tranquilla che mi fai trovare, forse

La pace

Гей, ніч, дістанься до мене крадькома

Ніч без шуму і без справ

Гей, ніч, ти повзеш, як кіт

Проти найтемніших куточків країни

Гей, ніч, ти забираєшся в кожен закуток

Паванська ніч

Гей, ніч, як раптом ти впав

Котячий і мовчазний, як вовк

І ви не дозволяєте захиститися чи здатися

І все закутати в похмурий плащ

Гей, ніч, ти застала мене зненацька

З вашого клубка

Річка Мулья завжди там внизу

І в тиші п'єш його голос

Скажи цьому вічному мандрівнику

Історії подорожі від джерела до уст

Але мандрівна вантажівка перериває його

Це швидко реве

Гей, ніч, ви можете простежити атмосферу

Весело і мило, ніж коли я був дитиною

А ритмічна баттола стукала

Вдома вниз з коліс до мансардного вікна

І було чути, як усередині млина шелестять жорна

Гей, ніч, скільки ночей я тебе зустрічав

Коли ми ще всі не знали

Про те, що з нами станеться

Ночі без цілей і мобільних телефонів

І безсмертні ми мали силу і подих

Як приватники

Тієї ночі, коли ти позбувся цього

А потім воно зникло з першим проблиском

Недозрілий вік, велике бажання піти

Розмова з лісом і річкою

А тепер той світ зникає від тебе

Під бітумом

Гей, ніч, повільно шепни

Рими забутих поетів

Сторінки читаються пустими, все і нічого

Дні і спогади вже забуті

Хімічні ігри, зруйновані розумом

Вулиця розбита

Гей ніч, широка й темна інших ночей

Розлючений, укушений, з’їдений

Боротьба з лицемірами та фанатизмами

Довгий взимку, вічний літом

Гітара і вино і виключено, як удари

Минулі ночі

Але навколо все змінюється, і ти це вже знаєш

Це перетворює вас у ваш вік і виходить із нього

Ну, ніч, що ти мені принесеш?

Шкода, нудьга, тиша чи правда?

Або, байдужий до всього, підеш

Безжально?

Ніч зірок, що біжать по небу

Або хмари розганяє вітер

Вони гримлять, як ковдра

Це щомиті змінює форму та позу

І місяць зникає за пеленою

Відтінок і срібло

Кілька вогнів на узбережжі

Вони фігурують як ліжечко

Зображення та тварини в росте

І голоси з інших часів і з іншої епохи

Якщо питання натякають на відповіді

Це молитва

Гей, ніч, дозволь уявити

Між темрявою і світлом, коли все мовчить

Дні тиші та боротьби

Час грози і затишшя

Тиха ніч, яку ти змушуєш мене знайти, можливо

Мир