Canzone Di Notte N.3 - Francesco Guccini

Esistenza, che stai qui di contrabbando

Come un ladro sempre pronta per fuggire

Ogni età chiude in sé i crismi dello sbando, sbaglio e intuire

Coi suoi giochi di carambola e rimando, prendere e offrire

Ma si muoia solo un po' di quando in quando

Ma sia poco a poco che si va a morire…

Ogni giorno è un altro giorno regalato

Ogni notte è un buco nero da riempire

Ma per quanto non l' ho mai visto colmato, così per dire

Resta solo l' urlo solito gridato, tentare e agire

Ma si pianga solo un po' perchè è un peccato

E si rida poi sul come andrà a finire…

Lo capisco se mi prendi per le mele

Ma ci passo sopra, gioco e non mi arrendo

Ogni giorno riapro i vetri e alzo le vele, se posso prendo

Quando perdo non sto lì a mandar giù fiele e non mi svendo

E poi perdere ogni tanto ci ha il suo miele

E se dicono che vinco stan mentendo

Perchè quelle poche volte che busso a bastoni

Mi rispondono con spade o con denari

La ragione diamo e il vincere ai coglioni, oppure ai bari

Resteremo sempre a un punto dai campioni (tredici è pari)

Ma si perda perchè siam tre volte buoni

E si vinca solo in sogni straordinari…

Ah, quei sogni, ah, quelle forze del destino

Che chi conta spingerebbe a rinnegare

Ci hanno detto di non fare più casino, non disturbare:

Canteremo solo in modo clandestino, senza vociare

Poi ghignando ce ne andremo pian pianino

Per sederci lungo il fiume ad aspettare…

Quello che mi gira in testa questa notte

Son tornato, incerta amica, a riferire

Noi immergenti, noi con fedi ed ossa rotte, lasciamo dire:

Ne abbiam visti geni e maghi uscire a frotte per scomparire…

Noi, se si muore solo un po' chi se ne fotte

Ma sia molto tardi che si va a dormire…

Існування, ти тут контрабанду

Як злодій, завжди готовий втекти

Кожна епоха закриває в собі атрибути безладдя, помилок та інтуїції

З його іграми в карамболь і повернення, бери і пропонуй

Але час від часу помирає лише трохи

Але помалу ми йдемо вмирати...

Кожен день - це ще один день

Кожна ніч – це чорна діра, яку потрібно заповнити

Але хоча я ніколи не бачив його заповненим, так би мовити

Залишається тільки звичайний крик кричати, намацують і діють

Але ми просто плачемо трохи, тому що це соромно

А потім сміється, чим це закінчиться...

Я розумію, якщо ви приймете мене за яблука

Але я це подолаю, граю і не здаюся

Щодня відкриваю вікна і піднімаю вітрила, якщо можу, візьму

Коли я програю, я не там, щоб ковтати жовч, і я не продаюся

А потім втрачати його час від часу має свій мед

І якщо вони кажуть, що я виграю, вони брешуть

Навіщо ті кілька разів, що я стукаю палицями

Мені відповідають шаблями чи монетами

Причина, яку ми називаємо, полягає в тому, щоб виграти м’ячі або шахраї

Ми завжди залишимося на одне очко від чемпіонів (тринадцять - парне)

Але заблукайте, бо ми втричі хороші

І перемагати лише в надзвичайних мріях...

Ах, ці мрії, ах, ці сили долі

Щоб ті, хто розраховував, підштовхнули до заперечення

Нам сказали більше не возитися, не заважати:

Ми будемо співати тільки таємно, без криків

Тоді, посміхаючись, ми підемо повільно

Сидіти біля річки і чекати...

Той, який сьогодні крутиться в моїй голові

Я повернувся, непевний друже, доповісти

Ми ковпаки, ми з поламаними кістками і вірою, нехай буде сказано:

Ми бачили, як генії та чаклуни масово виходять, щоб зникнути...

Нам, якщо ти помреш трішки, кого це хвилює

Але ти лягаєш спати дуже пізно...