Canzone Di Notte - Francesco Guccini

Ore confuse nella notte, la malinconia non è uno stato d’animo

Le vite altrui si sono rotte e sembra non esista più il tuo prossimo

Ti vesti un poco di silenzio, hai la dolce illusione di esser solo

Son macchine che passano od è il vento, o sono i tuoi pensieri alzati in volo

I tuoi pensieri un po' ubriachi, danzando per le strade si allontanano

Ti son sfuggiti dalla mano e il giorno sembra ormai così lontano

E il giorno sembra ormai così lontano…

Mattino o notte, hai perso il tempo, la malinconia ti sembra di toccarla

Ma forse è l’ora dell’avvento e chiami l’ironia per aiutarla

E forse c'è qualcuno che ora muore e forse c'è qualcuno che ora nasce

Qualcuno compie un crimine d’onore, passeggiano sui viali le bagasce

Bagasce sono i tuoi ricordi che fra canzoni e vino ti disturbano

Che ti molestano pian piano e il giorno sembra ormai così lontano

E il giorno sembra ormai così lontano…

Mattino o notte, cosa importa?

I giorni sono nuvole distratte

Suonerò l’ora alla tua porta e l’orologio è il sangue tuo che batte

Quando verrà il tempo di partire, l’ora avrà il medesimo colore

Sembra sempre un poco di morire nel momento eroico dell’amore…

Se ridi o piangi è sempre uguale, le cose nel ricordo poi si sfumano

Il sacro si unirà al profano e il giorno sembra ormai così lontano

E il giorno sembra ormai così lontano…

Mattino o notte, dentro e fuori, sei certo o cerchi la consolazione?

Son bianco e nero, son colori o facce ambigue della tua prigione?

Cerchi sempre ciò che ti è lontano, dopo dici: «Tutto è relativo»

Ma l’ironia e il dolor dicono invano che sei certo solo di esser vivo

Ma c'è ancor tempo per pensare, per maledire e per versare il vino

Per pianger, ridere e giocare e il giorno sembra ormai così vicino

E il giorno sembra ormai così vicino

E il giorno sembra ormai così vicino

E il giorno sembra ormai così vicino…

Сплутані години ночі, меланхолія не є станом душі

Життя інших зламано, і твого сусіда, здається, більше не існує

Ти одягаєшся трохи мовчки, у тебе є солодка ілюзія самотності

Це машини, які проїжджають повз, чи то вітер, чи то ваші думки підносяться в польоті

Твої думки трохи п'яні, танці на вулицях йдуть геть

Вони вислизнули з твоїх рук, і тепер день здається таким далеким

І день тепер здається таким далеким...

Вранці чи вночі, ви втратили час, меланхолія ніби торкається цього

Але, можливо, настав час пришестя, і ви кличете іронію на допомогу

І, можливо, є хтось, хто зараз помирає, а може, є хтось, хто зараз народжується

Хтось чинить злочин честі, повії ходять по алеях

Bagasce - це ваші спогади, які тривожать вас між піснями і вином

Це турбує вас повільно, і зараз день здається таким далеким

І день тепер здається таким далеким...

Вранці чи ввечері, яке значення?

Дні розсіяні хмари

Я проб’ю годину у твоїх дверях, і годинник — це твоя кров

Коли настане час відходити, час буде мати той самий колір

Це завжди здається трохи схожим на смерть у героїчну хвилину кохання...

Якщо ти смієшся чи плачеш, це завжди одне й те саме, речі в пам’яті потім зникають

Священне приєднається до профанного, і день тепер здається таким далеким

І день тепер здається таким далеким...

Вранці чи ввечері, всередині і зовні, ви впевнені чи шукаєте розради?

Вони чорно-білі, кольори чи неоднозначні обличчя вашої в’язниці?

Завжди шукаєш те, що далеко від тебе, потім кажеш: «Все відносно».

Але іронія і біль марно говорять про те, що ти впевнений лише в тому, що ти живий

Але ще є час подумати, проклинати і налити вино

Плакати, сміятися і грати, і день здається таким близьким

І день зараз здається таким близьким

І день зараз здається таким близьким

І день здається таким близьким...