Canzone Delle Situazioni Differenti - Francesco Guccini

Andammo i pomeriggi cercando affiatamento

Scoprivo gli USA e rari giornaletti

Ridesti nel vedermi grande e grosso coi fumetti

Anch’io sorrisi sempre più scontento

Poi scrissi il nome tuo, versando piano sulla neve

La strana cosa che sembrava vino

Mi aveva affascinato il suo colore di rubino

Perché lo cancellasti con il piede?

La scatola meccanica per musica è esaurita

Rimane solo l’eco in lontananza

Ma dimmi cosa fai, lontana, via nell’altra stanza

Ma dimmi cosa fai della tua vita

O sera, scendi presto!

O mondo nuovo, arriva!

Rivoluzione, cambia qualche cosa!

Cancella il ghigno solito di questa ormai corrosa

Mia stanca civiltà che si trascina

Poi piovve all’improvviso sull’Amstel, ti ricordi?

Dicesti qualche cosa sorridendo

Risposi, credo, anch’io qualche banalità

Scoprendo il fascino di un dialogo tra i sordi

Tuo nonno era un grand’uomo, famoso chissà cosa

Di loro si usa dire «è ancora in gamba»

Mi espose a gesti e a sputi quella «weltanshauung» sua stramba

Puntando con un indice una rosa

Malinconie discrete che non sanno star segrete

Le piccole, modeste storie mie

Che non si son mai messe addosso il nome di poesie

Amiche mie di sempre, voi sapete!

Ebbrezze conosciute già forse troppe volte

Di giorno bevo l’acqua e faccio il saggio

Per questo, solo a notte, ho quattro soldi di messaggio

Da urlare in faccia a chi non lo raccoglie

Il tuo patrigno era un noto musicista

Tuo padre lo incontravi a qualche mostra

Bevemmo il tè per terra e mi piaceva quella giostra

Di gente nelle storie tue d’artista

Mi confidasti trepida non so quale segreto

Dicendo «donna» e non «la cameriera»

Tua madre aveva un forte mal di testa quella sera

Fui premuroso, timido, discreto

E tu nell’altra stanza che insegui i tuoi pensieri

Non creder che ci sia di meglio attorno

Noi siamo come tutti e un poco, giorno dopo giorno

Sciupiamo i nostri oggi come ieri

Ma poi che cosa importa?

Bisogna stare ai patti

Non voglio il paradiso né l’inferno

Se a volte urlo la rabbia, poi dimentico e mi perdo

Nei mondi dentro agli occhi dei miei gatti

Uscimmo un po' accaldati per il troppo vino nero

Danzammo sulla strada, già albeggiava

Sembrava una commedia musicale americana

Tu non lo sai, ma dentro me ridevo…

По обіді ми ходили в пошуках гармонії

Я відкрив для себе США і рідкісні журнали

Ти сміявся, побачивши мене великим і товстим з коміксами

Я теж посміхався все більш невдоволено

Тоді я написав твоє ім’я, повільно сипаючи на сніг

Дивна річ, яка була схожа на вино

Мене зачарував його рубіновий колір

Чому ти витер його ногою?

Механічної музичної скриньки немає в наявності

Залишається лише луна вдалині

Але скажи мені, що ти робиш, далеко, в іншій кімнаті

Але скажи мені, що ти робиш зі своїм життям

О вечір, сходи рано!

О новий світ, приходить!

Революція, зміни щось!

Скасуйте звичайну посмішку цієї зараз роз'їданої

Моя втомлена цивілізація, яка тягнеться

А потім на «Амстел» раптом пішов дощ, пам’ятаєш?

Ти сказав щось посміхаючись

Я відповів, думаю, теж якісь банальності

Розкриття чарівності діалогу між глухими

Ваш дід був великою людиною, знаменитим хтозна чим

Кажуть "він ще розумний"

Його дивне «weltanshauung» піддало мені жести і плювки

Вказуючи на троянду вказівним пальцем

Стримані меланхолії, які не вміють бути таємними

Мої маленькі скромні історії

Щоб вони ніколи не ставили назви віршів

Знаєте, мої друзі на всі часи!

Про пияцтво вже відомо, можливо, занадто багато разів

Протягом дня я п’ю воду і роблю есе

За це тільки вночі маю чотири копійки за повідомлення

Кричати в обличчя тим, хто не збирає

Ваш вітчим був відомим музикантом

Ви познайомилися зі своїм батьком на деяких шоу

Ми пили чай на підлозі, і мені сподобалася ця карусель

Про людей в розповідях вашого художника

Ти з тривогою довірився мені не знаю який секрет

Сказати «жінка», а не «офіціантка»

Того вечора у вашої матері був сильний головний біль

Я був розважливий, сором’язливий, стриманий

А ти в іншій кімнаті ганяєшся за своїми думками

Не вірте, що навколо є краще

Ми такі як усі і потроху день за днем

Ми витрачаємо наше сьогодні, як учора

Але яке тоді значення?

Ми повинні дотримуватися пактів

Я не хочу ні раю, ні пекла

Якщо я іноді кричу від гніву, то забуваю і гублюся

У світах в очах моїх котів

Ми вийшли трохи гарячими від занадто великої кількості чорного вина

Ми танцювали на вулиці, вже світало

Це виглядало як американська музична комедія

Ви не знаєте, але всередині я сміявся...