Argentina - Francesco Guccini

Il treno, ah, un treno è sempre così banale se non è un treno della prateria

O non è un tuo «Orient Express» speciale, locomotiva di fantasia

L' aereo, ah, l' aereo è invece alluminio lucente, l' aereo è davvero saltare

il fosso

L' aereo è sempre «The Spirit of Saint Louis» ,"Barone Rosso"

E allora ti prende quella voglia di volare che ti fa gridare in un giorno

sfinito

Di quando vedi un jumbo decollare e sembra che s' innalzi all’infinito

E allora, perchè non andare in Argentina?

Mollare tutto e andare in Argentina

Per vedere com'è fatta l’Argentina…

Il tassista, ah, il tassista non perse un istante a dirci che era pure lui

italiano

Gaucho di Sondrio o Varese, ghigna da emigrante, impantanato laggiù lontano

Poi quelle strade di auto scarburate e quella gente anni '50 già veduta

Tuffato in una vita ritrovata, vera e vissuta

Come entrare a caso in un portone di fresco, scale e odori abituali

Posar la giacca, fare colazione e ritrovarsi in giorni e volti uguali

Perchè io ci ho già vissuto in Argentina, chissà come mi chiamavo in Argentina

E che vita facevo in Argentina?

Poi un giorno, disegnando un labirinto di passi tuoi per quei selciati alieni

Ti accorgi con la forza dell' istinto che non son tuoi e tu non gli appartieni

E tutto è invece la dimostrazione di quel poco che a vivere ci è dato

E l' Argentina è solo l' espressione di un' equazione senza risultato

Come i posti in cui non si vivrà, come la gente che non incontreremo

Tutta la gente che non ci amerà, quello che non facciamo e non faremo

Anche se prendi sempre delle cose, anche se qualche cosa lasci in giro

Non sai se è come un seme che dà fiore o polvere che vola ad un respiro

L' Argentina, l' Argentina, che tensione!

Quella Croce del Sud nel cielo terso

La capovolta ambiguità d' Orione e l' orizzonte sembra perverso

Ma quando ti entra quella nostalgia che prende a volte per il non provato

C'è la notte, ah, la notte, e tutto è via, allontanato

E quella che ti aspetta è un' alba uguale che ti si offre come una visione

La stessa del tuo cielo boreale, l’alba dolce che dà consolazione

E allora, com'è tutto uguale in Argentina!

Oppure, chissà com'è fatta l'

Argentina

E allora… «Don't cry for me, Argentina»…

Потяг, ах, поїзд завжди такий буденний, якщо це не поїзд у прерії

Або це не ваш особливий «Східний експрес», фантастичний локомотив

Літак, ах, натомість літак блискучий алюміній, літак справді стрибає

рів

Літак завжди «Дух Сент-Луїса», «Червоний барон»

А потім з’являється бажання літати, яке змушує кричати за день

виснажений

Коли ти бачиш, як джамбо злітає, і він ніби піднімається до нескінченності

То чому б не поїхати в Аргентину?

Кидайте все і їдьте в Аргентину

Щоб побачити, як створена Аргентина...

Таксист, ах, водій таксі не витрачав жодної хвилини, сказавши нам, що це теж він

італійська

Гаучо ді Сондріо ​​чи Варезе, посміхаючись, як емігрант, загруз унизу

Тоді ці вулиці зі шрамами автомобілів і тих людей 50-х, які вже бачили

Поринув у заново відкрите, правдиве і прожите життя

Як навмання вхід у свіжі двері, сходи та звичні запахи

Опустіть піджак, снідайте і опинитеся в тих самих днях і обличчях

Тому що я вже жив там, в Аргентині, хто знає, як мене звали в Аргентині

А яке життя я вів в Аргентині?

Потім одного дня намалюйте лабіринт ваших кроків для цих інопланетних бруківок

Силою інстинкту ти розумієш, що вони не твої і ти їм не належиш

І все натомість демонстрація того малого, що нам дано жити

А Аргентина — це лише вираз рівняння без результату

Як місця, де ми не будемо жити, як люди, яких ми не зустрінемо

Усіх людей, які нас не люблять, чого ми не робимо і не будемо робити

Навіть якщо ви завжди берете речі, навіть якщо ви залишаєте щось валятися

Ви не знаєте, чи це зерно, що дає квітку, чи пил, що летить із подихом

Аргентина, Аргентина, яка напруга!

Той Південний Хрест у ясному небі

Перевернута двозначність Оріона і горизонту здається збоченою

Але коли ти відчуваєш ту ностальгію, яка іноді приймає за невипробуваним

Є ніч, ах, ніч, і все далеко, далеко

А на вас чекає рівний світанок, який відкривається вам як бачення

Те саме, що твоє північне небо, солодкий світанок, що дає розраду

Так як же все так само в Аргентині!

Або хтозна що

Аргентина

А потім ... "Не плач за мною, Аргентина" ...