My Irreverent Pilgrimage - Enslavement of Beauty

Thou greet my soul with a gesture of oblivion

And bid me to immortalize

Fare thee well, ghastly theatre of mortal flesh

I relinquish all believes

Saddened I pinpoint the world’s tragedy:

The itinerant existence eroded by gravity

I sought but did not find

Now I leave the earth in favour of the mind

Dazed and confused, I extinguish the fire

Evoked by tragic memories

Ah, I sail into infinity with thee

Finally able to kiss the stars…

Rapt in galactic beauty, I contemplate and collapse

Reflecting the blasphemous symphonies

Ти вітаєш мою душу жестом забуття

І запропонуйте мені увічнити

Прощай, жахливий театр смертної плоті

Я відмовляюся від усіх вірувань

Сумно я вказую на світову трагедію:

Мандрівне існування зруйноване гравітацією

Я шукав, але не знайшов

Тепер я залишаю землю на користь розуму

Приголомшений і розгублений, я гашу вогонь

Викликані трагічними спогадами

Ах, я пливу з тобою в безкінечність

Нарешті зміг цілувати зірки…

Захоплений галактичною красою, я споглядаю й падаю

Відображення блюзнірських симфоній