And Still I Wither - Enslavement of Beauty

My mind is wrapped in winds of enslavement

«I'm sorry I blasphemed thy beloved kingdom»

With a kiss of grace thou besmear my soul

Nothingness can now be seen mirrored in my feeble eyes

This is the coldest hell…

So now I experience a void I know so well

A song of emptiness are fed again

Thorns arise with the breeze of cold insanity

I am alive but yet so dead

So fucking dead…

Written in blood over a wasteland of bones

Reflected upon a frozen horizon

Sinister and terminal this hope of desolation

With a whiff of desecration and hate

So let my burned out mind fall dead to the ground

And rape my soul with a demoniacal smile

Stab these thorns deeper into my heart

And free me from these depressive thoughts

Cleanse me…

This is the coldest hell…

Мій розум огорнутий вітрами поневолення

«Мені шкода, що я зневажав твоє улюблене королівство»

Поцілунком ласки ти оплакуєш мою душу

У моїх слабких очах тепер можна побачити ніщо

Це найхолодніше пекло…

Тож тепер я відчуваю порожнечу, яку я так добре знаю

Пісня порожнечі знову живиться

Терни з’являються з вітерцем холодного божевілля

Я живий, але такий мертвий

Так до біса мертвий…

Написана кров’ю на пустині кістків

Відображений на замерзлому горизонті

Зловмисний і остаточний цю надію на спустошення

З запахом осквернення й ненависті

Тож нехай мій згорілий розум впаде мертвим на землю

І згвалтувати мою душу бісівською посмішкою

Встроми ці шипи глибше в моє серце

І звільни мене від цих депресивних думок

Очисти мене…

Це найхолодніше пекло…