Traces O' Red - The Fall and Rise of Vitality - Enslavement of Beauty

«No kind of sensation is keener and more active than that of pain

Its impressions are unmistakable»

Prithee… charm me fro' mine mortal guise

I fear, by my throth, the evenfall o' youth

May I succumb to thee and claim thy most vital kiss…

So what are you waiting for…

«What lack of movement!

What ice!

Nothing stirs me, nothing excites me…

I ask you, is this pleasure?

What difference on the other side!

What tickling on my senses!

What excitement in my organs»

Fro' Aurora’s bed, of gods eyesight lost, a sick man shed his tears

Did I live dead or did I live at all when I knew nought but mortal fears

The fume of my sighs draped the soil

Intertwined with the fresh morning dew

I bedevilled my name and succumbed to thy seductive flesh

In hope to remember the view

I taunt thee… daughter o' seraphs

Oh, I bevail thy loss of innocense…

I will write, by my troth, a sonnet to thee my beloved

Haunting… I wander through the crowded streets o' London

Dressed to kill and live and let live and leave traces o' red

I think I’m kinda falling in love with you

Oh, fair virgin… spread thy angelwings and crown me for being a madman

Innocense and fear, mirrored in the savage eyes of lechery

Sweet sixteen, sweet innocent colleen

I crave the sweet, sweet taste of thy naked vulva

Sucking, sucking… and so on and so forth 'til I besmear thy innocense

Mesmerized by thy poisonous wine

Ah, I fall in love…

«Жодне відчуття не  гостріше й активніше, ніж біль

Його враження безпомилкові»

Прошу… зачаруй мене з мого смертного вигляду

Я боюся, за моєму горю, навіть падіння молодості

Дозволь мені піддатися тобі і отримати твій найважливіший поцілунок…

Тож чого ви чекаєте…

«Яка відсутність руху!

Який лід!

Ніщо мене не хвилює, ніщо не збуджує...

Я запитую вас, це задоволення?

Яка різниця з іншого боку!

Яке лоскотання в моїх почуттях!

Яке хвилювання в моїх органах»

З ліжка Аврори, боги втратили зір, хворий пролив сльози

Чи жив я мертвим чи жив я взагалі, коли не знав нічого, крім смертельних страхів

Дим моїх зітхань охопив ґрунт

Переплітається свіжою ранковою росою

Я вимовив своє ім’я й піддався твоєму спокусливому тілу

У надії запам’ятати вигляд

Я насміхаюся над тобою… дочка серафімів

О, я плачу за втрату невинності…

Я напишу, моєю словою, сонет тобі моя кохана

Я блукаю переповненими вулицями Лондона

Одягнений, щоб вбивати й жити, залишати жити й залишати червоні сліди

Мені здається, що я закохався в тебе

О, прекрасна діво... розправи свої крила ангела і коронуй мене за божевільного

Невинність і страх, відображені в диких очах розпусника

Мила шістнадцять, мила невинна Коллін

Я жадаю солодкого, солодкого смаку твоєї оголеної вульви

Смокче, смокче... і так далі і так далі, поки я не зневажаю твою невинність

Зачарований твоїм отруйним вином

Ах, я закохаюсь ...