Начало - Дельфин

Он ушёл из дома на закате дня,

Чтоб остыло сердце в холодах ночей,

Чтоб печаль истлела в горести огня,

Чтоб к луне подняться по ветвям лучей.

И где теперь его искать?..

Как заглянуть за облака?..

Как ветер в лёгкие поймать,

Чтобы позвать его издалека?..

Он искал победы в вечности войны.

Он смотрел на Бога через дырки звёзд.

Он отдал полжизни за любовь весны,

Растеряв её тёмный жемчуг слёз.

Он узнал, что друг - это хороший нож,

Что среди трёх героев два дурака,

Что любое слово - это ложь,

И если сам себе не врёшь,

То будешь бить исподтишка.

По дороге к солнцу через долгий лёд,

По бескрайней смерти маковых полей,

Не держи его, он всё равно уйдёт,

Отпусти, он всё равно слабей.

И где теперь его искать?

Как заглянуть за облака?

Как ветер в лёгкие поймать,

Чтобы позвать его издалека?

Він пішов з дому наприкінці дня,

Щоб охололо серце в холодах ночей,

Щоб печаль зітліла в прикрості вогню,

Щоб до місяця піднятися по гілках променів.

І де тепер його шукати?

Як заглянути за хмари?

Як вітер у легені зловити,

Щоб покликати його здалеку?

Він шукав перемоги у вічності війни.

Він дивився на Бога через дірки зірок.

Він віддав півжиття за кохання весни,

Розгубивши її темні перли сліз.

Він дізнався, що друг - це добрий ніж,

Що серед трьох героїв два дурні,

Що будь-яке слово - це брехня,

І якщо сам собі не брешеш,

То будеш бити тишком-нишком.

Дорогою до сонця через довгий лід,

За безмежною смертю макових полів,

Не тримай його, він все одно піде,

Відпусти, він все одно слабший.

І де його шукати?

Як заглянути за хмари?

Як вітер у легені зловити,

Щоб покликати його здалеку?