Имя - Дельфин

Усталость ветра печалью стонет.

Крик мой.

Горло крови.

Слышишь?

О тебе плачу, слезами сохну,

Иначе не могу.

Тишина душит.

Как же так, отпустил.

Душу жрут ангелы, утоляют голод.

Один остался.

Холод.

Прощала все любовь немая,

Обречена лишь ждать.

Слепая преданность скулила месяцами,

Так мало с нею был.

Рубцами оставлял на сердце ее время,

Ведь знал же, скорая потеря,

Но ничего не делал, просто жил

И думал, что по-настоящему любил.

Я никогда не умру.

Я буду вечно жить.

Имя твое назову

И не смогу забыть.

И друг без друга плохо, мало,

Тоскою грудь дышать устала.

Деля на всхлипы вечность ночи,

Воспоминания рвутся в клочья.

Так далеко и где-то рядом

На расстоянии небес и взгляда

Нашла наш новый дом и ждешь,

Я слышу, ты меня зовешь.

Я никогда не умру.

Я буду вечно жить.

Имя твое назову

И не смогу забыть.

Втома вітру смутком стогне.

Крик мій.

Горло крові.

Чуєш?

Про тебе плачу, сльозами сохну,

Інакше не можу.

Тиша душить.

Як же так, відпустив.

Душу жеруть ангели, втамовують голод.

Один лишився.

Холодний.

Прощала все кохання німа,

Приречена лише чекати.

Сліпа відданість скиглила місяцями,

Так мало з нею був.

Рубцями залишав на серце її час,

Адже знав, швидка втрата,

Але нічого не робив, просто жив

І думав, що по-справжньому любив.

Я ніколи не помру.

Я вічно житиму.

Ім'я твоє назву

І не зможу забути.

І друг без друга погано, мало,

Тугою грудь дихати втомилася.

Ділячи на схлипи вічність ночі,

Спогади рвуться на клапті.

Так далеко і десь поруч

На відстані небес і погляду

Знайшла наш новий будинок і чекаєш,

Я чую, ти мене кличеш.

Я ніколи не помру.

Я вічно житиму.

Ім'я твоє назву

І не зможу забути.