612 - Дельфин

В город вошло утро

Танцующим ребенком в тишине

И стало видно как было трудно

Вчера тебе и мне

Вернуться домой по знакомым улицам

Через безнаказанное хамство безликой толпы

Через город, полностью отданный курицам

Всё ёще бегающим без головы

На тротуарах - кровь, битые стекла

Утро кашляет черным дымом сгоревших автомобилей

Солнце - вываренная свекла

Встает над городом, в котором меня убили

Падает на пол спичка

Выгоревшей головкой серы

Теперь плакать – твоя привычка

Ёбаные, сука, революционеры

Песня была все та же - свобода и справедливость

Ублюдков многоэтажек сто тысяч толпа набилась

Но только никто из них для свободы той самой годен

А я на ножах повисну в тупых

Теперь абсолютно свободен

Люди расколотые на куски

Люди распоротые на части

Друг другу проламывают виски

И разрывают друг другу пасти

Люди расколотые на куски

Люди распоротые на части

Друг другу проламывают виски

И разрывают друг другу пасти

Люди расколотые на куски

Люди распоротые на части

Друг другу проламывают виски

И разрывают друг другу пасти

Утро разбежалось по школам, детским садам

И вот уже день упал на колени

Но вряд ли счастлив стал тот, кто ночью был там

Проснувшись в обломках пьянства безудержной лени

Они никогда ничего не поймут

Витрины их глаз заколочены кусками сантиметровой фанеры

А я буду рядом, останусь тут

Жаждою пуль, заряженных в спящие револьверы

До міста увійшов ранок

Танцюючою дитиною в тиші

І стало видно, як було важко

Вчора тобі та мені

Повернутися додому знайомими вулицями

Через безкарне хамство безликого натовпу

Через місто, повністю віддане куркам

Все ще бігаючим без голови

На тротуарах - кров, бите скло

Ранок кашляє чорним димом автомобілів, що згоріли

Сонце - виварені буряки

Встає над містом, у якому мене вбили

Падає на підлогу сірник

Вигорілою головкою сірки

Тепер плакати – твоя звичка

Ебані, сука, революціонери

Пісня була все та ж - свобода і справедливість

Ублюдків багатоповерхівок сто тисяч натовп набився

Але тільки ніхто з них для волі тієї самої придатний

А я на ножах повисну в тупих

Тепер абсолютно вільний

Люди розколоті на шматки

Люди розпорошені на частини

Один одному проламують віскі

І розривають один одному пащі

Люди розколоті на шматки

Люди розпорошені на частини

Один одному проламують віскі

І розривають один одному пащі

Люди розколоті на шматки

Люди розпорошені на частини

Один одному проламують віскі

І розривають один одному пащі

Ранок розбігся школами, дитячими садками

І ось уже день упав навколішки

Але навряд чи щасливим став той, хто вночі був там

Прокинувшись у уламках пияцтва нестримної ліні

Вони ніколи нічого не зрозуміють

Вітрини їхніх очей забиті шматками сантиметрової фанери

А я буду поряд, залишусь тут

Жагаю куль, заряджених у сплячі револьвери