Крики - Дельфин

Забытый в ноябре живого солнца луч.

Напомнит обо мне, сверкнет в лохмотьях туч.

И с криком журавлей.

Исчезнет навсегда.

Над чернотой полей, взошедшая звезда.

Так хочется домой.

Так хочется к тебе.

И чтобы нас с тобой купала ночь в Луне.

И чтоб сиял рассвет.

Бриллиантом солнца дня.

Над лучшей из планет.

Где я нашел тебя.

А я тону в весне и снова много пью.

Скучая о тебе, в заслуженном раю.

Забутий у листопаді живого сонця промінь.

Нагадає про мене, блисне в лахмітті хмар.

І з криком журавлів.

Зникне назавжди.

Над чорнотою полів, зійшла зірка.

Так хочеться додому.

Так хочеться тебе.

І щоб нас з тобою купала ніч у Місяці.

І щоб сяяв світанок.

Діамант сонця дня.

Над найкращою з планет.

Де я знайшов тебе?

А я тону весною і знову багато п'ю.

Сумуючи за тобою, у заслуженому раю.