Конец + радиоволна - Дельфин

Его стены рыдали, смотря на алый закат

Его узкое небо стало ближе к земле

И крупинками снега, прикоснулось ко мне.

Словами легче свинца, мощным выстрелом в грудь

Бесконечность кольца ты смогла разомкнуть

Тебя хотел я простить, только в пулях был яд

И чтобы вечно любить, я погиб час назад

По асфальту вода зеркалами глубин

Кто забыт тот всегда остается один

И уходит обернувшись в покрывало мечты

С головой окунувшысь в океан пустоты

Все то что было твоё, все то что будет тебе

Все то что хочешь еще, то достанется мне

Солнца теплого голод — бесконечная грусть

Конарейкой на холод выпуская, смеюсь

Припев:

Радиоволна … через стены, даль

Донесёт до тебя мою печаль …

Мой город тонет в печали

Я погиб час назад

Его стены кричали

Смотря на алый закат

Его узкое небо

Стало ближе к земле

И крупинками снега

Прикоснулось ко мне

Припев:

Його стіни ридали, дивлячись на червоний захід сонця

Його вузьке небо стало ближче до землі

І крупинками снігу, доторкнулося до мені.

Словами легше свинцю, потужним пострілом у груди

Нескінченність кільця ти змогла розімкнути

Тебе хотів я пробачити, тільки в кулях була отрута

І щоб вічно любити, я загинув годину тому

За асфальтом вода дзеркалами глибин

Хто забутий той завжди залишається один

І  йде обернувшись в покривало мрії

З головою окунувшись в океан порожнечі

Все те, що було твоє, все те, що буде тобі

Все те, що хочеш ще, то достанеться мені

Сонця теплого голоду — нескінченний смуток

Конаркою на холод випускаючи, сміюся

Приспів:

Радіохвиля … через стіни, далечінь

Донесе до тебе мій сум…

Моє місто тоне в печалі

Я загинув годину тому

Його стіни кричали

Дивлячись на червоний захід сонця

Його вузьке небо

Стало ближче до землі

І крупинками снігу

Доторкнулося до мене

Приспів: