Un Altro Giorno È Andato - Francesco Guccini

Quanto tempo è ormai passato e passerà?

Le orchestre di motori ne accompagnano i sospiri

L’oggi dove è andato, l’ieri se ne andrà

Se guardi nelle tasche della sera

Ritrovi le ore che conosci già

Ma il riso dei minuti cambia in pianto ormai

E il tempo andato non ritroverai…

Giornate senza senso, come un mare senza vento

Come perle di collane di tristezza…

Le porte dell’estate dall’inverno son bagnate

Fugge un cane come la tua giovinezza

Negli angoli di casa cerchi il mondo

Nei libri e nei poeti cerchi te

Ma il tuo poeta muore e l’alba non vedrà

E dove corra il tempo chi lo sa?

Nel sole dei cortili i tuoi fantasmi giovanili

Corron dietro a delle Silvie beffeggianti

Si è spenta la fontana, si è ossidata la campana

Perché adesso ridi al gioco degli amanti?

Sei pronto per gettarti sulle strade

L’inutile bagaglio hai dentro in te

Ma temi il sole e l’acqua prima o poi cadrà

E il tempo andato non ritornerà…

Professionisti acuti, fra i sorrisi ed i saluti

Ironizzano i tuoi dubbi sulla vita

Le madri dei tuoi amori sognan trepide dottori

Ti rinfacciano una crisi non chiarita

La sfera di cristallo si è offuscata

E l’aquilone tuo non vola più

Nemmeno il dubbio resta nei pensieri tuoi

E il tempo passa e fermalo, se puoi…

Se i giorni ti han chiamato, tu hai risposto da svogliato

Il sorriso degli specchi è già finito

Nei vicoli e sui muri quel buffone che tu eri

È rimasto solo a pianger divertito

Nel seme al vento afferri la fortuna

Al rosso saggio chiedi i tuoi perché

Vorresti alzarti in cielo a urlare chi sei tu

Ma il tempo passa e non ritorna più…

E un altro giorno è andato, la sua musica ha finito

Quanto tempo è ormai passato e passerà!

Tu canti nella strada frasi a cui nessuno bada

Il domani come tutto se ne andrà

Ti guardi nelle mani e stringi il vuoto

Se guardi nelle tasche troverai

Gli spiccioli che ieri non avevi, ma

Il tempo andato non ritornerà

Il tempo andato non ritornerà

Il tempo andato non ritornerà…

Скільки часу минуло і чи мине?

Зітхання супроводжують моторні оркестри

Куди сьогодні пішов, вчора піде

Якщо зазирнути в кишені вечора

Знайдіть години, які ви вже знаєте

Але хвилинний сміх змінюється тепер сльозами

І час, що минув, ти знову не знайдеш...

Дні без сенсу, як безвітряне море

Як намистини смутку...

Двері літа від зими мокрі

Собака тікає, як твоя молодість

У закутках свого дому ти шукаєш світ

У книжках і поетах шукаєш себе

Але твій поет вмирає і зорі не побачить

А куди біжить час, хто знає?

На сонці дворів твої молоді привиди

Вони біжать за глузуванням над Сільвіасом

Фонтан згас, дзвін окислився

Чому ти зараз смієшся з гри закоханих?

Ви готові кинутися на вулицю

Непотрібний багаж у вас всередині

Але бійтеся сонця, і вода рано чи пізно впаде

І час минулий не повернеться...

Гострі професіонали, між посмішками та привітаннями

Вони висміюють ваші сумніви щодо життя

Матері твого кохання мріють про лікарів

Вас звинувачують у незрозумілій кризі

Кришталева куля розпливлася

І твій повітряний змій більше не літає

У ваших думках також не залишається сумнівів

І час проходить і зупини його, якщо зможеш...

Якщо дні покликали вас, ви відповіли мляво

Посмішка дзеркал уже закінчилася

В провулках і на стінах ти був дурнем

Він залишився сам і плакав від веселощів

У вітряному насінні ви хапаєте удачу

Запитайте у мудрого червоного свої причини

Ви б хотіли піднятися в небо і кричати, хто ви є

Але час минає і не повертається...

І ще один день пішов, його музика закінчена

Скільки часу минуло і мине!

На вулиці співаєш фрази, на які ніхто не звертає уваги

Завтра ніби все пройде

Ти дивишся в свої руки і тримаєш порожнечу

Якщо зазирнеш у кишені, то знайдеш

Свободна зміна, яку ви не мали вчора, але

Час, що минув, не повернеться

Час, що минув, не повернеться

Час минулий не повернеться...