Заклинание - Сергей Маврин

Море — пламя,

Воздух — камень,

Свою стихию

Ищи в России!

Люди — звери,

Вера — ересь,

Острог и остров

В спине нож острый.

Ведьма-совесть,

Ветер ловит,

Люби, да помни —

Есть звон церковный.

Сердце — сердцу,

Пепел — пеплу,

Чужой не станет

Себя так ранить…

Научи себя быть светом там, где тьма,

Рекой беги по стонущим пескам…

Но заклинаю я —

Самым чистым и святым —

Ни мира, ни любви

У сильных не проси!

Память — выстрел,

Время — мысли,

Душа — на Север,

Не под прицелом.

Холод — это

Неба эхо,

Горят ладони

Во сне бездонном…

Умер, выжил,

Имя выжег

Лучом от солнца

На дне колодца.

Бросил камень,

Выбрал пламя,

Огонь — стихия

Твоя в России!

Вокал Ольги Дзусовой:

А теперь забудь все то, что ты узнал,

Представь себе Небесный Океан,

Там твоя волна —

Вихри света и тепла,

Но разрушает сон

Заклятие мое.

Море — полум'я,

Повітря - камінь,

Свою стихію

Шукай у Росії!

Люди — звірі,

Віра — брехня,

Острог і острів

У спині ніж гострий.

Відьма-совість,

Вітер ловить,

Люби, так пам'ятай —

Є дзвін церковний.

Серце — серцю,

Попіл — попіл,

Чужий не стане

Себе так поранити.

Навчи себе бути світлом там, де темрява,

Річкою біжи по стомливим піскам...

Але заклинаю я —

Найчистішим і святим—

Ні світу, ні любові

У сильних не проси!

Пам'ять - постріл,

Час — думки,

Душа — на Північ,

Не під прицілом.

Холод — це

Небо луна,

Горять долоні

У сні бездонному…

Помер, вижив,

Ім'я випалив

Променем від сонця

На дні криниці.

Кинув камінь,

Вибрав полум'я,

Вогонь - стихія

Твоя в Росії!

Вокал Ольги Дзусової:

А тепер забудь все те, що ти дізнався,

Уяви собі Небесний Океан,

Там твоя хвиля—

Вихори світла та тепла,

Але руйнує сон

Закляття моє.