Самолёт - Екатерина Яшникова

Который час?

Бегут часы — бежишь и ты.

Всё меньше в нас наивной детской простоты.

Но верю я, что времени замедлит ход

Мой самолёт.

За облака я запущу его — лети

И с высока слова на небе начерти

Чтоб знали все: бывают в жизни чудеса.

Чтобы я помнил сам.

Минуя старость, летит мой самолёт.

Какая жалость, он всё же упадёт.

С порывом ветра летит уже давно

Сквозь километры, но...

Какая жалость — он всё же упадёт.

Во мне осталась лишь вера в самолёт.

Как это важно — чтоб он махнул в окне

Крылом бумажным мне.

Из детских книг, с неведомых страниц лети

Я так привык бояться за тебя в дожди.

Надеюсь, там, где твой воздушный путь прошёл —

Всё хорошо.

Давным-давно взлетел ты из моей руки,

Но всё равно с тобой мы до сих пор близки,

И верю, что когда придёт девятый вал —

Я сяду за штурвал.

Минуя старость, летит мой самолёт.

Какая жалость, он всё же упадёт.

С порывом ветра летит уже давно

Сквозь километры, но...

Какая жалость — он всё же упадёт.

Во мне осталась лишь вера в самолёт.

Как это важно — чтоб он махнул в окне

Крылом бумажным мне.

Какая жалость — он всё же упадёт.

Во мне осталась лишь вера в самолёт.

Нелепо даже, но вижу я во сне —

Он с неба машет мне.

Котра година?

Біжить годинник - біжиш і ти.

Все менше у нас наївної дитячої простоти.

Але я вірю, що часу сповільнить хід

Мій літак.

За хмари я запущу його — лети

І з високого слова на небі накресли

Щоб знали всі: бувають у житті чудеса.

Щоб я сам пам'ятав.

Минаючи старість, летить мій літак.

Який жаль, він все ж таки впаде.

З поривом вітру летить уже давно

Крізь кілометри, але...

Який жаль — він все ж таки впаде.

В мені залишилася лише віра в літак.

Як це важливо, щоб він махнув у вікні

Крилом паперовим мені.

З дитячих книг, з невідомих сторінок лети

Я так звик боятися за тебе у дощі.

Сподіваюся, там, де твій повітряний шлях пройшов.

Все добре.

Давним давно злетів ти з моєї руки,

Але все одно з тобою ми досі близькі,

І вірю, що коли прийде дев'ятий вал.

Я сяду за штурвал.

Минаючи старість, летить мій літак.

Який жаль, він все ж таки впаде.

З поривом вітру летить уже давно

Крізь кілометри, але...

Який жаль — він все ж таки впаде.

В мені залишилася лише віра в літак.

Як це важливо, щоб він махнув у вікні

Крилом паперовим мені.

Який жаль — він все ж таки впаде.

В мені залишилася лише віра в літак.

Безглуздо навіть, але бачу я уві сні

Він з неба махає мені.