Вавилон - Екатерина Яшникова

Я отойду с твоей дороги,

Чтоб не мешаться на пути,

Переступая болевой порог.

Мне было нужно так немного,

Но всё останется в сети,

Как будто мой очередной урок.

Не смотри назад, не жалей о том,

Что ушло само – твоим и не было.

Так истина стара.

Только сердце рваное решето

До конца одной надежде предано:

Что всё начнётся заново.

Заново...

Разрушай меня, как Вавилон,

Мой уничтожь язык, сотри мои следы.

Стирай меня по буквам, по слогам,

Чтоб не осталось ничего внутри.

Бросай меня как в воду камень –

Я уйду, исчезну, разойдусь кругами.

Я знаю, что так будет лучше, лучше, лучше, лучше, лучше мне.

Разрушай меня, как Вавилон,

Мой уничтожь язык, сотри мои следы.

Стирай меня по буквам, по слогам,

Чтоб не осталось ничего внутри.

Бросай меня как в воду камень –

Я уйду, исчезну, разойдусь кругами.

Я знаю, что так будет лучше, лучше, лучше, лучше, лучше мне.

И как стекло дрожит от взрыва,

Так я держусь перед тобой,

И ударяет за волной волна.

Пусть всё закончится красиво –

Я проиграю этот бой,

Чтоб снова победила тишина.

Не смотри назад, не жалей о том,

Что ушло само – твоим и не было.

Так истина стара.

Только сердце рваное решето

До конца одной надежде предано:

Что всё начнётся заново.

Заново...

Разрушай меня, как Вавилон,

Мой уничтожь язык, сотри мои следы.

Стирай меня по буквам, по слогам,

Чтоб не осталось ничего внутри.

Бросай меня как в воду камень –

Я уйду, исчезну, разойдусь кругами.

Я знаю, что так будет лучше, лучше, лучше, лучше, лучше мне.

Разрушай меня, как Вавилон,

Мой уничтожь язык, сотри мои следы.

Стирай меня по буквам, по слогам,

Чтоб не осталось ничего внутри.

Бросай меня как в воду камень –

Я уйду, исчезну, разойдусь кругами.

Я знаю, что так будет лучше, лучше, лучше, лучше, лучше мне.

Я відійду з твоєї дороги,

Щоб не заважати на шляху,

Переступаючи больовий поріг.

Мені було потрібно так небагато,

Але все залишиться в мережі,

Наче мій черговий урок.

Не дивись назад, не шкодуй про те,

Що пішло саме – твоїм не було.

Так істина стара.

Тільки серце рване решето

До кінця однієї надії віддано:

Що все почнеться наново.

Наново...

Руй мене, як Вавилон,

Мій знищ язик, зітрі мої сліди.

Стирай мене за буквами, за складами,

Щоб не лишилося нічого всередині.

Кидай мене як у воду камінь –

Я піду, зникну, розійдусь колами.

Я знаю, що так буде краще, краще, краще, краще, краще за мене.

Руй мене, як Вавилон,

Мій знищ язик, зітрі мої сліди.

Стирай мене за буквами, за складами,

Щоб не лишилося нічого всередині.

Кидай мене як у воду камінь –

Я піду, зникну, розійдусь колами.

Я знаю, що так буде краще, краще, краще, краще, краще за мене.

І як скло тремтить від вибуху,

Так я тримаюсь перед тобою,

І вдаряє за хвилею хвиля.

Нехай все закінчиться гарно

Я програю цей бій,

Щоб знову перемогла тиша.

Не дивись назад, не шкодуй про те,

Що пішло саме – твоїм не було.

Так істина стара.

Тільки серце рване решето

До кінця однієї надії віддано:

Що все почнеться наново.

Наново...

Руй мене, як Вавилон,

Мій знищ язик, зітрі мої сліди.

Стирай мене за буквами, за складами,

Щоб не лишилося нічого всередині.

Кидай мене як у воду камінь –

Я піду, зникну, розійдусь колами.

Я знаю, що так буде краще, краще, краще, краще, краще за мене.

Руй мене, як Вавилон,

Мій знищ язик, зітрі мої сліди.

Стирай мене за буквами, за складами,

Щоб не лишилося нічого всередині.

Кидай мене як у воду камінь –

Я піду, зникну, розійдусь колами.

Я знаю, що так буде краще, краще, краще, краще, краще за мене.