Пуля - Екатерина Яшникова

Перекати поле делит небо пополам

Каждому живущему воздастся по делам.

Наливное яблоко, горячий белый шар,

Едет поезд, разгорается пожар

Расцветают розы на брезентовых полях

Хто мені скаже, куди мені тримати шлях?

Новые дома строят на крови –

Гришка Отрепьев да Саббатай Цви

Я сам себе царство, я сам себе гетто,

Я принц и я планета, и это

Дурное постоянство, я тело и я пуля

В дуле пистолета.

Я ничего не значу, я брошенная сдача

В карманчике жилета.

А можно и иначе: я тело и я дуло пистолета.

Аааа...аааа...пистолета.

Мне во сне привиделся холодный белый зал,

Белое распятие и плачущий Шагал.

Он летел над городом и говорил с народом –

Перекрыли выходы и входы.

Подрастает выводок из сукиных болот,

Скалится на солнышко и песенки поёт:

"Ойся, ты ойся, ты меня не бойся,

Я тебя не трону, ты не беспокойся...

Кем мне доля выдала скитаться по миру,

Чётом или нечетом поставит на игру

В чёрном или в красном изваляться –

Крестями да пиками исколотые пальцы.

Ни добра, ни худа от дороги не прошу.

Белый снег за воротом, на небе белый шум.

До ворот петровских не сбавляя ход.

Мимо скачут всадники – четвёртый подвезёт.

Перекочувати поле ділить небо навпіл

Кожному, хто живе, віддасться у справах.

Наливне яблуко, гаряча біла куля,

Їде поїзд, спалахує пожежа

Розквітають троянди на брезентових полях

Хто мені скаже, куди мені тримати шлях?

Нові будинки будують на крові

Гришка Отреп'єв та Саббатай Цві

Я сам собі царство, я сам собі гетто,

Я принц і я планета, і це

Погана постійність, я тіло і я куля

У дулі пістолета.

Я нічого не значу, я кинута здача

У кишеньці жилета.

А можна й інакше: я тіло та я дуло пістолета.

Аааа ... аааа ... пістолета.

Мені уві сні здався холодний білий зал,

Біле розп'яття і Шагал, що плаче.

Він летів над містом і розмовляв з народом.

Перекрили виходи та входи.

Підростає виводок із сучих боліт,

Скалиться на сонечко і пісеньки співає:

"Ойся, ти ойся, ти мене не бійся,

Я тебе не чіпаю, ти не турбуйся...

Ким мені частка видала блукати світом,

Чем або непаром поставить на гру

У чорному або червоному валятися –

Хрестами і пиками сколоті пальці.

Ні добра, ні худа від дороги не прошу.

Білий сніг за коміром, на небі білий галас.

До воріт петровських не зменшуючи ходу.

Повз скачуть вершники – четвертий підвезе.