Белая птица - Екатерина Яшникова, Uma2rman

Вечером встал — горькая скука.

Выпил конфету — рад.

Помню, ходил с мамой за руку

Маленьким в детский сад.

Плёлся за ней, дёргал за пальцы,

Помню наощупь путь.

Мам, можно мне не просыпаться,

Можно поспать чуть-чуть?

Можно ли...

На потолке тени повисли —

Ветер листву трясёт.

Душат меня страшные мысли

Капля ещё и всё.

Спал на боку, в детстве не верил,

Что приглянусь волкам.

Детство прошло, волк у постели,

Что же мне делать, мам?

Светлая память кружит

Белая птица в окне

Белое облако жизнь

Вдаль уплывает по не...

Будет ещё потеплей

Будет полегче и мне

Вот бы увидеть скорей

Белую птицу в окне.

Тонкая нить, как кинолента

Связывает людей

Только бы быть, быть этим кем-то

В этом условном где.

Только бы стать нужным кому-то

Кем-то хотя бы стать.

Тянутся дни, мчатся минуты

Мимо меня опять.

Мимо ме...

Нянчит траву доброе солнце,

Всякой былинке луч.

Раз я живу, мне остаётся

Ждать его из-за туч.

Выйдет оно, пообещает

Светлое впереди.

Словно шепнёт: «хватит печали.

Птица уже летит».

Светлая память кружит

Белая птица в окне

Белое облако жизнь

Вдаль уплывает по не...

Будет ещё потеплей

Будет полегче и мне

Вот бы увидеть скорей

Белую птицу в окне.

Увечері встав — гірка нудьга.

Випив цукерку — радий.

Пам'ятаю, ходив із мамою за руку

Маленьким у дитячий садок.

Плюгався за нею, смикав за пальці,

Пам'ятаю на дотик шлях.

Мам, можна мені не прокидатися,

Чи можна поспати трохи?

Чи можна...

На стелі тіні повисли.

Вітер листя трясе.

Душать мене страшні думки

Крапля ще й усе.

Спав на боці, в дитинстві не вірив,

Що сподобаюся вовкам.

Дитинство минуло, вовк біля ліжка,

Що ж мені робити, мамо?

Світла пам'ять кружляє

Білий птах у вікні

Біла хмара життя

Вдалину спливає по не...

Буде ще тепліше

Буде легше і мені

От би побачити швидше

Білий птах у вікні.

Тонка нитка, як кінострічка

Зв'язує людей

Аби бути, бути цим кимось

У цьому умовному де.

Аби тільки стати потрібним комусь

Кимось хоча б стати.

Тягнуться дні, мчать хвилини

Повз мене знову.

Повз ме...

Нянчить траву добре сонце,

Будь-якій билинці промінь.

Коли я живу, мені залишається

Чекати на нього з-за хмар.

Вийде воно, пообіцяє

Світле попереду.

Немов шепне: «вистачить смутку.

Птах уже летить».

Світла пам'ять кружляє

Білий птах у вікні

Біла хмара життя

Вдалину спливає по не...

Буде ще тепліше

Буде легше і мені

От би побачити швидше

Білий птах у вікні.