Подоконники - Екатерина Яшникова

А помнишь, на пыльных подоконниках

Ютились кое-как, курили в форточку

Смеялись до вечера, до коликов,

И топали за чипсами в «Пятёрочку»,

Нам было так весело...

Куда подевались эти лестницы?

Пролётами бьют по переносице.

Мы знали друг друга столько месяцев –

Куда подевалось столько месяцев?

По городу бродит одиночество,

Ступает по следам, в подъездах греется.

Мне прокричать о нём ужасно хочется,

Но говорят, молчанье больше ценится.

А пам'ятаєш, на запорошених підвіконнях

Ютілися абияк, курили у кватирку

Сміялися до вечора, до кольк,

І тупотіли за чіпсами в «П'ятірочку»,

Нам було так весело.

Куди поділися ці сходи?

Прольотами б'ють по переніссі.

Ми знали один одного стільки місяців.

Куди поділося стільки місяців?

Містом бродить самота,

Ступає слідами, в під'їздах гріється.

Мені прокричати про нього страшенно хочеться,

Але кажуть, що мовчання більше цінується.