Мы ели печенье - Екатерина Яшникова

Мы ели печенье.

Я прятала крошки в карман.

Мне совестно мусорить даже в таких пустяках.

Мы ели печенье.

К руке прилипала рука

(Так сладко) сама.

Не знаю, зачем я оставила их до весны

В кармане.

Царапают память – чуть лезу в него.

Мы ели печенье.

И были беседы вкусны.

А крошки чего?

Имеет значенье лишь там, где излишни слова.

Лишь то, что живёт вне течения, имеет значенье.

Я лезу в карман и смотрю, как в холодный январь

Мы ели печенье.

Ми їли печиво.

Я ховала крихти у кишеню.

Мені соромно смітити навіть у таких дрібницях.

Ми їли печиво.

До руки прилипала рука

(Так солодко) сама.

Не знаю, навіщо я залишила їх до весни

В кишені.

Дряпають пам'ять – трохи лізу в нього.

Ми їли печиво.

І були розмови смачні.

А крихти чого?

Має значення лише там, де зайві слова.

Лише те, що живе поза течією, має значення.

Я лізу в кишеню і дивлюся, як у холодний січень

Ми їли печиво.