До завтра - Екатерина Яшникова

Снег такой же белый, как вчера.

Дворы

Опустели.

Кончилась игра внезапно.

Мне так одиноко здесь без той игры.

Странно, ведь вчера ты мне сказал «до завтра».

Снег попал за ворот, потекла вода

По щекам беззвучно, правда мне открылась:

Завтра не наступит никогда.

Потому что завтра не случилось.

И даже если в жизни чудеса

Бывают, то судьба жестокий автор:

Как жаль, что ты не сможешь мне сказать

«До завтра».

И даже если в жизни чудеса

Бывают, то судьба жестокий автор:

Как жаль, что ты не сможешь больше мне сказать

«До завтра».

До завтра.

До завтра.

– Можно подержать твою в руке пока?

– Можно — В жизни следующей кем ты станешь?

Я плыву на лодке, подо мной река.

Ты снежинкой вдалеке растаешь.

Снег сойдёт, закончится зима.

Потом

Вырастут деревья из-под снега.

Если, потеряв, ты не сошёл с ума, то

Значит потерял не человека.

И даже если в жизни чудеса

Бывают, то судьба жестокий автор:

Как жаль, что ты не сможешь мне сказать

«До завтра».

И даже если в жизни чудеса

Бывают, то судьба жестокий автор:

Как жаль, что ты не сможешь больше мне сказать

«До завтра».

До завтра.

До завтра.

Сніг такий самий білий, як учора.

Двори

Спустіли.

Закінчилася гра раптово.

Мені так самотньо тут без тієї гри.

Дивно, адже вчора ти сказав мені «до завтра».

Сніг потрапив за комір, потекла вода

Щоки беззвучно, правда мені відкрилася:

Завтра ніколи не настане.

Бо завтра не сталося.

І навіть якщо у житті чудеса

Буває, то доля жорстокий автор:

Як шкода, що ти не зможеш мені сказати

"До завтра".

І навіть якщо у житті чудеса

Буває, то доля жорстокий автор:

Як шкода, що ти не зможеш мені більше сказати

"До завтра".

До завтра.

До завтра.

- Чи можна потримати твою в руці поки?

- Можна - У житті наступного ким ти станеш?

Я пливу на човні, піді мною річка.

Ти сніжинкою вдалині розтанеш.

Сніг зійде, скінчиться зима.

Потім

Виростуть дерева з-під снігу.

Якщо, втративши, ти не збожеволів, то

Значить, втратив не людину.

І навіть якщо у житті чудеса

Буває, то доля жорстокий автор:

Як шкода, що ти не зможеш мені сказати

"До завтра".

І навіть якщо у житті чудеса

Буває, то доля жорстокий автор:

Як шкода, що ти не зможеш мені більше сказати

"До завтра".

До завтра.

До завтра.