12 строчек - Екатерина Яшникова

Кто-то далёкий нынче ещё далече.

Мы не расстанемся с ним, ведь не будет встречи.

Мы отоспимся без разговоров ночью.

Всё, что не будет, я проживаю молча.

Этого хватит, этого точно хватит.

Большее не уместится на кровати.

Большее разобьётся о рёбра ставней.

Большее точно когда-то меня раздавит.

Так что пускай срастается лёд на речках.

Кто вспомнит первым, просто "черкнёт словечко".

Мы станем дальше – будем писать короче.

Занавес.

Всё уместилось в двенадцать строчек.

Хтось далекий нині ще далеко.

Ми не розлучимось із ним, адже не буде зустрічі.

Ми відспимо без розмов уночі.

Все, що не буде, я мешкаю мовчки.

Цього вистачить, цього вистачить.

Більше не вміститься на ліжку.

Більше розіб'ється про ребра віконниці.

Більш точно колись мене розчавить.

Тож нехай зростається лід на річках.

Хто згадає першим, просто "креслить слівце".

Ми станемо далі – писатимемо коротше.

Завіса.

Все вмістилося в дванадцять рядків.