Чёрный блюз - Вера Полозкова

Чего они все хотят от тебя, присяжные с мониторами вместо лиц?

Чего-то такого экстренного и важного, эффектного самострела в режиме блиц.

Чего-то такого веского и хорошего, с доставкой на дом, с резной тесьмой.

А смысл жизни — так ты не трожь его, вот чаевые, ступай домой.

Вот и прикрикивают издатели да изводят редактора.

Но еще не пора, моя девочка.

Все еще не пора.

Страшно достает быть одной и той же собой, в этих заданностях тупых.

Быть одной из вскормленных на убой, бесконечных брейгелевских слепых.

Все идти и думать — когда, когда, у меня не осталось сил.

Мама, для чего ты меня сюда, ведь никто тебя не просил.

Разве только врать себе «все не зря», когда будешь совсем стара.

И еще не пора, моя девочка.

Все еще не пора.

Что за климат, Господи, не трави, как ни кутайся — неодет.

И у каждого третьего столько смерти в крови, что давно к ней иммунитет.

И у каждого пятого для тебя ледяной смешок, а у сотого — вовсе нож.

Приходи домой, натяни на башку мешок и сиди, пока не уснешь.

Чого вони всі хочуть від тебе, присяжні з моніторами замість осіб?

Чогось такого екстреного і важливого, ефектного самострілу в режимі бліц.

Чогось такого вагомого і гарного, з доставкою на будинок, з різьбленою тасьмою.

А сенс життя — так ти не трощи його, от чайові, йди додому.

Ось і прикрикують видавці та зводять редактора.

Але ще не пора, моя дівчинко.

Все ще не пора.

Страшно дістається бути однією і тією ж собою, в цих заданостях тупих.

Бути однією з вигодуваних на забій, нескінченних брейгелівських сліпих.

Все йти і думати коли, коли, у мене не залишилося сил.

Мамо, для чого ти мене сюди, адже ніхто тебе не просив.

Хіба тільки брехати собі «все недаремно», коли будеш зовсім стара.

І ще не пора, моя дівчинко.

Все ще не пора.

Що за клімат, Господи, не трави, як ні кутайся—неодягнений.

І у кожного третього стільки смерті в крові, що давно до ній імунітет.

І у кожного п'ятого для тебе крижаний смішок, а у сотого — зовсім ніж.

Приходь додому, натягни на голову мішок і сиди, поки не заснеш.