Чёлка - Вера Полозкова

А ведь это твоя последняя жизнь, хоть сама-то себе не ври.

Родилась пошвырять пожитки, друзей обнять перед рейсом.

Купить себе анестетиков в дьюти-фри.

Покивать смешливым индусам или корейцам.

А ведь это твое последнее тело, одноместный крепкий скелет.

Зал ожидания перед вылетом к горним кущам.

Погоди, детка, еще два-три десятка лет –

Сядешь да посмеешься со Всемогущим.

Если жалеть о чем-то, то лишь о том

Что так тяжело доходишь до вечных истин.

Моя новая челка фильтрует мир решетом,

Он становится мне чуть менее ненавистен.

Все, что еще неведомо – сядь, отведай.

Все, что с земли не видно – исследуй над.

Это твоя последняя юность в конкретно этой

Непростой системе координат.

Легче танцуй стихом, каблуками щелкай.

Спать не давать – так целому городку.

А еще ты такая славная с этой челкой.

Повезет же весной какому-то

Дураку.

Адже це твоє останнє життя, хоч сама собі не бреши.

Народилася пошпурляти пожитки, друзів обійняти перед рейсом.

Купити собі анестетиків у дьюті-фрі.

Покивати смішним індусам чи корейцям.

Але це твоє останнє тіло, одномісний міцний скелет.

Зал очікування перед вильотом до гірських кущів.

Стривай, дитинко, ще два-три десятки років –

Сядеш та посмієшся з Всемогутнім.

Якщо шкодувати про щось, то лише про те

Що так тяжко доходиш до вічних істин.

Моя нова чубчик фільтрує світ решетом,

Він стає мені трохи менш ненависним.

Все, що ще невідомо – сядь, покуштуй.

Все, що з землі не видно – досліджуйте над.

Це твоя остання молодість у цій

Непроста система координат.

Легше танцюй віршем, підборами клацай.

Спати не давати - так цілому містечку.

А ще ти така славна з цією чубчиком.

Пощастить же навесні якомусь

Дурню.