У бриллиантовой реки - Олег Медведев

Белая птица

Тянет путь свой долгий к твоим глазам,

Как тебе спится

На паникадилах и образах?

Am

Был ли я в далеком терему

У Бриллиантовой реки —

Ведь не добраться ж никому,

Уж больно дали далеки,

Там, где живет мечта моя:

В полнеба синие глаза…

Наверно, нет.

А то бы я

Не возвратился бы назад.

Странная осень —

Эти листья прилипли к твоим щекам.

Где тебя носит?

Ждет тебя дом, ждет тебя река.

Там говорящая сова

Что-то пытается сказать —

Шипят бессвязные слова,

Горят безумные глаза.

И возвращаться не с руки.

И непонятно, почему

Не гаснет свет в твоем дому

У Бриллиантовой реки.

Білий птах

Тягне шлях свій довгий до твоїх очей,

Як тобі спиться

На панікадилах і образах?

Am

Були я в далекому терему

У Діамантової річки —

Адже не добратися ж нікому,

Боляче дали далекі,

Там, де живе мрія моя:

Повністю сині очі…

Напевно немає.

А то би я

Не повернувся би назад.

Дивна осінь —

Це листя прилипло до твоїх щок.

Де тебе носить?

Чекає на тебе дім, чекає на тебе річка.

Там сова, що говорить

Щось намагається сказати —

Шиплять безладні слова,

Горять шалені очі.

І повертатися не з руки.

І незрозуміло, чому

Не гасне світло у твоєму домі

У Діамантової річки.