Отпуск - Олег Медведев

След слепой слезы на соленом слайде, а море ушло.

Истин сизые гвозди — в сырые доски серых дождей.

И тебе остается три выхода: сдохнуть или встать на крыло,

Или просто считать, что нынче ты в отпуске, в отпуске, отпуск —

Три дня, не считая дороги — отпуск,

Три дня, не считая дороги…

Обойди периметр, закрой ворота на ржавый замок,

Отыщи того, кто еще способен, и отдай ему ключ.

Не вини себя в том, что все так плохо — ты сделал, что смог,

А теперь считай, что нынче ты в отпуске, в отпуске, в отпуск.

Три дня, не считая дороги — отпуск,

Три дня, не считая дороги…

Проиграй в таверне свои пол-царства и ядерный щит,

Заруби напарника в подворотне тупым топором —

Ведь пол-царства не делится надвое — четверть уже не звучит,

А теперь считай, что нынче ты в отпуске, в отпуске, отпуск.

Три дня, не считая дороги — отпуск,

Три дня, не считая дороги…

Там, где тигр выходит к морю и трогает мягкой лапой прибой,

Где индейское лето — слезинкою неба по усталой щеке,

Где мечта Пасифика выйдет и встанет в пене рядом с тобой —

Оглянись и пойми, что нынче ты в отпуске, в отпуске, отпуск.

Три дня, не считая дороги — отпуск,

Три дня, не считая дороги…

Ничего не останется после неба на казенном листе,

Ничего не останется в этом мире после нее,

Только три этих вечных выхода — сдохнуть или жить в пустоте,

Или просто считать, что нынче ты в отпуске, в отпуске, отпуск.

Три дня, не считая дороги — отпуск,

Три дня, не считая дороги…

Слід сліпої сльози на солоному слайді, а море пішло.

Істин сизі цвяхи - в сирі дошки сірих дощів.

І тобі залишається три виходи: здохнути або встати на крило,

Або просто вважати, що нині ти у відпустці, у відпустці, відпустка.

Три дні, не рахуючи дороги — відпустка,

Три дні, не рахуючи дороги…

Обійди периметр, закрий ворота на іржавий замок,

Знайди того, хто ще здатний, і віддай йому ключ.

Не звинувачуй себе в тому, що все так погано — ти зробив, що зміг,

А тепер вважай, що нині ти у відпустці, у відпустці, у відпустку.

Три дні, не рахуючи дороги — відпустка,

Три дні, не рахуючи дороги…

Програй у таверні свої півцарства та ядерний щит,

Зарубай напарника в підворотні тупою сокирою

Адже півцарства не ділиться надвоє — чверть уже не звучить,

А тепер вважай, що нині ти у відпустці, у відпустці, відпустка.

Три дні, не рахуючи дороги — відпустка,

Три дні, не рахуючи дороги…

Там, де тигр виходить до моря і чіпає м'якою лапою прибій,

Де індіанське літо — сльозинкою неба по втомленій щоці,

Де мрія Пасифіка вийде і встане в пені поруч з тобою

Оглянься і зрозумій, що нині ти у відпустці, у відпустці, відпустка.

Три дні, не рахуючи дороги — відпустка,

Три дні, не рахуючи дороги…

Нічого не стане після неба на казенном аркуші,

Нічого не залишиться в цьому світі після неї,

Тільки три ці вічні виходи — здохнути чи жити в порожнечі,

Або просто вважати, що нині ти у відпустці, у відпустці, відпустка.

Три дні, не рахуючи дороги — відпустка,

Три дні, не рахуючи дороги…